1. У якому реченні фразеологізм виконує роль підмета? А Пташеня жовтороте навіть не знало, до кого звернутися.
Б Довго ще розсьорбували кашу.
В Дописали контрольну з горем пополам.
Г Затіяли ви вавилонську вежу.
2. У якому реченні фразеологізм виконус роль означення?
А Живеш як вареник у маслі і не турбуєшся ні про що.
БА хлопчина від горшка два вершка сказав те, про що дорослі лише подумали.
В Дісталася йому тільки дірка від бублика.
Г Без вогню пече такими словами.
3. Яким фразеологізмом доречно продовжити речення: «Був і зник, ..»?
А Як на гарячому вугіллі;
Б як у Христа за пазухою;
В як мокре горить;
Г як корова язиком злизала.
4. Яким фразеологізмом доречно продовжити речення: «Боїться Федько, бо над
ним...: вороги можуть наздогнати у будь-яку мить»?
А Дамоклів меч;
Б сізіфова праця;
В гордіїв вузол;
Гахілесова п'ята.
5. Помилку допущено у фразеологізмі
А авгієві стайні;
Б плакати на кутні;
В аж кипить у руках;
Г дати драла.
6. Помилку допущено у фразеологізмі
А глека розбити;
Б прикусити язика;
В відігравати першу скрипку.
Г конем не наздоженеш.
-Чи допомагає телевізор краще вчитися?
-Ні, я вважаю навпаки, тільки завдає шкоди
-Чому така думка?
-Тому що читаючи книги, ми зорово сприймаємо текст, тим самим збагачуючи свій словниковий запас та орфографічні навики, стежимо за пунктуацією та мовленнєвими зворотами.
- А хіба телевізр незбагачує наш словниковий запас?
-Нажаль ні, тому що автори книг використовують літературний стиль, він чистий, милозвучний і правильний, а інформація в телевізорі навпаки звучить часто на суржику, використовуються спрощені слова, часто відсутність цензури навпаки забруднює наш словниковий запас!
Щоб пересвідчитися в тому, що сучасне суспільство дуже далеке від гуманності, варто просто проїхатися у громадському транспорті в «годину пік», коли втомлені й агресивно налаштовані один проти одного пасажири ладні побитися через вільне місце. У такі моменти починає здаватися, що така риса характеру, як гуманність, лише красива вигадка, та, на щастя, це не так. У світі й досі залишилися особи, які здатні безкорисливо жертвувати чимось заради суспільства, які здатні поважати і любити не тільки близьких, а й незнайомих людей. Наприклад, гуманною, на мою думку, можна назвати відому акторку Акжєліну Джолі, яка виконує обов'язки Посла доброї волі ООН і дійсно турбується про дітей-сиріт, жертвує великі кошти на їх утримання і навіть усиновила кількох малят.
Тема гуманності широко відображена у світовій літературі. Наприклад, в оповіданні М, Горького «Давко» головний герой вириває своє серце л грудей для того, щоб освітити шлях людям. Також проблему людяності підняв у своєму безсмертному творі «Фауст» геніальні™ німецький письменник Гете. Він показав, що людина стає насправді щасливою лише тоді, коли присвячує себе праці на користь інших.
Отже, я вважаю, що гуманність — це надзвичайно рідкісний дар, який треба берегти бо, маючи його, людина дійсно стає Людиною.
Гуманність — це шанобливе, доброзичливе, співчутливе ставлення до людей, вміння бути стриманим в оцінці їхніх вчинків.
Розвиток гуманізму сягає своїм корінням часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те, що людину треба поважати та цінувати такою, яка вона є. В наш час ці ідеї через засоби масової інформації широко пропагандують і політики, і зірки.
Гуманність, перш за все, передбачає поблажливе ставлення до проступків оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Навіть злочинці мають право на другий шанс, право спокутувати власну провину. Тому, я вважаю, що відміна смертної кари стала ще одним кроком на шляху розвитку гуманного суспільства.
Синонімом гуманності є людяність, тобто здатність співчувати та допомагати оточуючим. У міжнародному масштабі цей аспект проявився після Чорнобильської катастрофи. Тоді Куба абсолютно безкоштовно організувала спеціальні табори для лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали в результаті тієї страшної аварії.
Важливою і наш час є пропаганда гуманного ставлення до ВІЛ-інфікованих, бо суспільство через недостатню поінформованість про цю хворобу просто відвертається від таких людей.
Повага до національних і загальнолюдських традицій і цінностей теж є складовою гуманності. Наприклад у поемі І. Котляревського «Енеїда» сказано, що під час війни між туром та Енеєм за їх взаємною домовленістю бої на деякий час припиняли, аби кожен народ міг достойно поховати загиблих воїнів.
Отже, гуманність — це, перш з? все, взаємоповага та людяне ставлення одне до одного. А без цього неможливо будувати високоморальне суспільство та міцну державу.