1)У творенні мови беруть участь і сивий людський досвід, і закохана юність, і дитяча уява.
2)Кожен з нас має не тільки користуватися рідним словом, а й шанувати його, оберігати й леліяти.
3)Тоді слово буде запашним і квітучим, сповненим правдивості й поетичності.
Справжня краса людської душі дуже зворушлива. Вона вражає своєю чистотою, невинністю, ніжністю почуттів, гармонією. Така людина обов'язково вихована і освідчена, її вчинки надихають.
Так само і серед речей. Візьмемо штучну перлину. Вона приваблива і гарна, але її краса швидко минає, перламутровий шар занадто тонкий. ним вкрита нічого неварта пластикова кулька. Зовсім інша морська. ЇЇ маленька піщана душа загорнута багатошаровою неперевершеною красою. От і робіть свій вибір знаючи, що чого варте.
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !