1.У кожній людині є сонце лиш одні за життя його розкривають інші ж пригашають.
2.Жайворонки дзвенять у синьому небі пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я .
3.Обернувся і місто на обрії стояло в бузковому серпанку.
4.Літо дбає зима поїдає.
5.Дружба як дзеркало розіб’єш не складеш.
6.Нема гірш нікому як тій сиротині ніхто не пригорне при лихій годині.
7.Рада б зірка зійти чорна хмара заступає.
8.Промчався вершник понімій Полтаві у серці громом віддалось.
9.Співала колосом нива співали жайворонки над нею співав пісню серп підрізуючи стебло лунали співи по сінокосах співало врешті серце повне надії.
10.Подивилась ясно заспівали скрипки ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз.
11.Зайде сонце Катерина по садочку ходить.
12.Умови однакові результати різні.
13.Далеч ховалась у млі до неї можна долетіти хіба що думкою.
14.Старі люди кажуть два хитрих мудрого не переважать.
15.Кожна птиця має свій голос кожне поле має свій колос кожна справа свої почини кожна казка свої причини.
16.Хутірець був не багатий і не бідний чимала хата рублена комора хлів і стодола а також повітка для воза саней всілякого реманенту.
17.Є мудра книжка не жалій годин. Роки не гасять почуття у нім весна у нім життя .
18.Засвітить місяць засяють зорі земля потоне в сріблястім морі.
19.У лісах стояв скляний дзвін то на стовбурах лопалася льодяна кориця.
20.Од зеленого берега ніби повіяло холодком холодок ніби лащився до лиця милував його влив в тіло розкіш життя почування радісне безклопітне й безжурне як сама молодість.
21.І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті.
22.Мало прожити життя треба життя зрозуміти. Наші ідуть ваші йдуть наші ваших підвезуть.
23.Зійшов місяць ясний я пішла в садочок нарвать – назбирати пахучих квіточок.
24.І вирішено тоді було на їхній сумовитій нараді збудуємо собор.
25.Без ядра горіх ніщо так само як людина без серця.
26.Відкрий кватирку хай весна струмком легесеньким поллється.
27.І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка.
28.Дивиться лисицею думає вовком.
29.Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
30.Навіть зірвавши з людини маску не завжди побачиш її справжнє обличчя за маскою можуть критися інші маски.
31.Не буде птахів серце людське стане черствим.
32.Хочеш бути щасливим ощасливлюй інших.
33.Уподібнюйся пальмі з міцно стиснутим скелею корінням вона прекрасно здіймається догори.
34.А по стрімких горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хати понависали над кручами та провалами кучеряві сади.
35.У пеклі наших доль не знаєш сам ти бранець чи обранець.
36.Плакати хотілось сльози не текли.
37.Защебетав соловейко гаєм пішла луна гаєм.
38.Поганий день не то що скучно а якась апатія пригнобленість.
Треба поставити розділові знаки,до ть будь ласка❤❤
Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].
У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].
Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.
Для вишивання потрібні нитки "муліне". їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід гарненько прополоскати й висушити.
Найлегше вишивати на канві, бо на цій цупкій тканині плетиво ниток утворює маленькі й великі дірочки. Потрібно порахувати, скільки клітинок займе орнамент у ширину і, накинувши з кожного краю по чотири клітинки, відрізати шматок канви.
Втягнувши нитку у голку, можна братися до вишивання. Вколювати нитку потрібно у велику дірочку канви і виколювати нижче у дірочку так, щоб зверху утворився косий стібок. Це буде півхрестик. Коли зробити такі самі стібки назад по тих же проколах, косі стібки ляжуть в іншому напрямку і утворять хрестики.
Я вдячна бабусі за її науку, за те, що відкрила мені таємниці вишивки.