1 У котрому рядку всі іменники І відміни? *А суддя, пожежа, доба, межа Б комора, колесо, добро, міжряддя В знання, подвір'я , телятко, розкіш 2 У котрому рядку всі іменники І відміни? * А серце, рука, голова, стіл Б стаття, задача, оборона, круча В узбіччя, молодь, ворона, вежа 3 У котрому рядку всі іменники І відміни? А життя, зелень, сорока, висота Б Узбережжя, кіно, суцвіття, весна В пісня, площа, буря, груша 4 У котрому рядку всі іменники І відміни? А сердега, хаща, доня, Україна Б рілля, ведмежа, буква, огорожа В країна , фарба, азбука, гуща 5 У котрому рядку всі іменники І відміни? А картина, коровай, телевізор, ластовиння Б мова, межа, пісня, машина В дорога, газета, Сибір, Англія 6 У котрому рядку всі іменники І відміни твердої групи? А зірка, хода, скринька, річка Б курча, наречена, економіка, квітка В телята, паща, стіна, голова 7 У котрому рядку всі іменники І відміни твердої групи? * А вікна, слава, логіка. перемога Б гірка, перемога, полька, палка В огорожа, турбота, афіша. тиша 8 У котрому рядку всі іменники І відміни м'якої групи ? А зозуля, зоря, обличчя, хімія Б оселя, лінія, земля, пісня В вулиця , теля, гілля, сім'я 9 У котрому рядку всі іменники І відміни м'якої групи? А пташеня, нещастя, роздоріжжя, спальня Б Полісся, гілля, квасоля, роздягальня В Галя, ідальня, милостиня, господиня 10 У котрому рядку всі іменники І відміни м'якої групи? А пральня, пустеля, світлиця, Євгенія Б хірургія, повітря, агенція, змагання В операція, акція, рішення, картоплиння 11 У котрому рядку всі іменники І відміни мішаної групи? А хаща, теща, пожежа, їжа Б книгоноша, ледащо, гончар, плече В явище, городище, площа, тиша 12 У котрому рядку всі іменники І відміни? А миша, груша, площа, сажа Б комашня, дівча, горошина, вежа В картка, стежка, вежа, тиша
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.