1. Списати речення, вставляючи пропущені літери. У кожному з речень підкреслити граматичну основу.
Від т..плого слова і лід розмерзає..ся. Бу..ь господарем своєму слову.
2. Переписати, розставляючи розділові знаки.Звертання підкреслити.
Не рости берізко при дорозі близько! Ой не гнися явороньку зелененький! Ой чого ти дубе на яр похилився? Здоровенька була Лисичко!
3. Перебудуйте речення так, щоб з'явилося звертання.
Діти зрозуміли умову задачі. Друзі одержали листа від київських школярів.
4. Уставте вставні слова, розставте потрібні розділові знаки.
Діти зрозуміли умову задачі. Друзі одержали листа від київських школярів
Ще з давніх часів Кам’янець, який розвивався як ремісничий, торговельний центр Поділля, привертав увагу людей з інших земель. Так триває і до наших днів. Тут створено Національний історико – архітектурний заповідник, археологічний музей, картинну галерею.
Історія цого міста – це історія багатьох народів, що жили й творили свою долю в місті, будували мури фортеці, зводили свої храми, святині, створювали унікальне обличчя Кам’янця. До речі, територія нашого краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. Про це свідчать численні археологічні знахідки. А корінним та найдавнішим населенням Кам’янця – Подільського було й залишається українське. Звісно, воно мало свої православні храми. Це Покровська, Іоано – Предтеченська, Троїцька, Петропавлівська церкви. Цікаво, що Троїцька церква – один із найстаровинніших храмів Поділля, який, можливо, було зведено ще за часів князів Коріатовичів. Славу міста – фортеці Кам’янець здобув не тільки завдяки своєму замку, а й в результаті унікальної системи укріплень, збудованої польськими інженерами на початку ХVІ століття в каньйоні річки Смотрич.
Тривалий час діти лікували його. Коли ж Лео одужав, підріс, діти відпустили його на волю. Птах, знайшовши свою половинку, прилетів до Мишкового дому і звив там гніздо на вдячність своєму рятівнику.