1.Співвідносними з прикметниками є всі займенники в рядку
А мій, який, чийсь
Б такий, стільки, скільки
В наш, ваш, себе
Г хто, що, інший
2.Усі займенники належать до одного розряду в рядку
А весь, інший, наш
Б я, мій, він
В якийсь, дещо, скільки-небудь
Г ніякий, деякий, ніхто
3.Питально-відносні займенники є в рядку
А тобі, меною, нами
Б кого, скількома, чиєї
В нашим, своєю, його
Г цього, стількома, таке
4.Виділене слово є займенником у реченні
А Жили собі дід і баба.
Б Це дерево фруктове.
В Луцьк – це велике місто.
Г Виконали роботу як-небудь.
5.Усі займенники пишуться через дефіс у рядку
А будь/хто, будь/із/ ким, де/хто
Б ні/який, ні/до/чого, бозна/з/ким
В скільки/небудь, у будь/кого, казна/що
Г де/чий, аби/з/ким, будь/що
6.Слово що не є займенником у реченні
А Я знаю, що тобі подарувати.
Б Поважаю людей, що мають мрію в житті.
В Ми переконані, що мир можна зберегти.
Г Що відбудеться на п’ятому уроці?
2-й рівень
7.Скласти два речення, в якому займенник чий у непрямому відмінку в одному випадку був би
питальним. А в іншому – відносним.
8.Виправити помилки, пов’язані з уживанням займенників.
У неділю Лариса зустрічатиме свою подругу. Вона буде в червоній сукні.
Виступив староста класу, який найбільше зібрав макулатури.
Дякую вас, що ви нагадали, скільки зараз годин.
9.Зробити морфологічний розбір займенників із речення (зразок розбору на форзаці в кінці
підручника)
Кожна людина повинна пам’ятати, що поруч з нею є ближні, тому потрібно думати не
тільки про себе.
3-й рівень
10.Дати розлогу відповідь на запитання: «Чому тема «Займенник» вивчається після тем
«Іменник», «Прикметник», «Числівник»?».
- Привіт, Оленко. Чого ти така сумна?
- Привіт, Мар'яно. Та в мене мама захворіла на грип, та й отримала ускладнення.
- Нічого собі, співчуваю. В мене колись була така сама історія. Після грипу я отримала запалення легень.
- Справді? І тобі вдалось вилікуватись?
- Як бачиш, стою перед тобою жива-здорова.
- А ти лежала в лікарні?
- Так, в нашій обласній інфекційній лікарні.
- І довго ти там перебувала?
- Так, досить довго. Близько двох тижнів.
- А чи висока в тебе була температура?
- Близько сорока.
- Нічого собі, в мами лишень до тридцяти восьмі піднімається. Може, обійдеться.
- Звичайно! Варто вірити, що все буде добре! Передавай мамі привіт, нехай одужує.
- Дякую тобі за підтримку. Можу я тобі подзвонити, якщо в мене виникнути питання щодо реабілітації?
- Звичайно, завжди до твоїх послуг! Щасти!
Ось і підходить подорож золотокосої красуні до кінця.
Уже не гріє сонце, воно лише регає за нами з сірого і похмурого неба. І коли востаннє воно було блакитним? Уже й не згадаєш...
Ідеш по вулиці і якось пусто на душі.. Останні листочки безжалісно зриває вітер з голих почорнілих дерев. Тремтить від холоду осика.. Один могутній дуб ще не спішить скидати багате убрання. Жовта,коричнева та де-де зеленкувата трава все ще пробивається під листям. Не хоче здаватися.
І навіть у лісі уже не так затишно як колись.
Руді білки стараються награтися з промінням. Повідлітали птахи. Тихо. Тільки іноді можна почути спів ,непокивнувших рідний край, горобців та синиць.
Завмерла природа. Готується вона до нового часу, нових відчуттів.