1 - складносурядне 2 - складнопідрядне 3 - безсполучникове 4 - з різними видами зв’язку
1. А Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою.
Б Кажуть, щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов.
В Не може при добрі той жити, хто хоче водночас злу й добру служити.
Г Зло нічого не дає, крім зла, умій прощати, як прощає рідна мати.
Д Українська пісня – це, за словами Гоголя, народна історія, сповнена барв.
2. А Риба, щоб жити, має воду, птиця – небо, а людина повинна мати землю.
Б Батько й мати – два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло.
В Життя справді складне, і єдиний у нього підручник – досвід.
Г Фантазіє, богине легкокрила, ти світ злотистих мрій відкрила і землю з ним веселкою з’єднала.
Д Життя росте лишень з любові, лише краса людей навчає жить.
3. А Життя – то неповторна пісня, яку треба вміти вати, не збиваючись на фальшиві ноти.
Б Сумління людське, виявляється, схоже на вулик: його теж можна розтривожити.
В Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні.
Г Ні спека дня, ні бурі, ні морози – ніщо не вб’є любов мою палку.
Д Щасливий, хто малим задовольняється, нещасний, хто не знає меж.
4. А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!
Б . Мені не надокучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.
В І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе у висоті.
Г Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа нарешті досконала.
Д Неси до людей слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча.
5. А Любіть травинку і тваринку, і сонце завтрашнього дня, веселу в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня.
Б Ми працю любимо, що в творчість перейшла, і музику палку, що ніжно серце тисне.
В Посієш учинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер.
Г І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт.
Д Кажуть, життя як вокзал: завжди хтось приїжджає, а хтось від’їжджає.
1. Надворі по-весняному тепло, тому ми з подругою на завтра запланували зустріч у парку о восьмій годині двадцять хвилин.
2. Щоб краще запам’ятати теорію, потрібно раз у раз вголос промовляти матеріал.
3. Сьогодні уві сні я побачила найкращий рідний край.
4. Ми з подругою пліч-о-пліч долаємо всі труднощі разом, будь-що аніскілечки нас не лякає.
5. Студенти більш-менш зрозуміли тему, але три студенти самостійну роботу написали абияк.
6. В нашій групі вчиться тридцять студентів, але сьогодні на заняттях не було сімох.
7. Ольга спересердя крикнула на Миколу і навідріз відмовилася розмовляти з ним віч-на-віч.
8. Діти босоніж бігали навздогін по росі, повсякчас сміючись та з розгону падаючи на землю.
9. Ми пишемо домашнє завдання, а так хочемо гуляти надворі (якщо в значенні поза приміщенням) або на дворі (якщо мова йде про двір біля будинку).
10. Ти почитала б що-небудь.
11. «Не підкажеш, котра зараз година?» - «10.05» (п'ять хвилин на одинадцяту; п'ять хвилин по десятій; десята година п'ять хвилин)
12. До Бога не підскочиш, в землю не провалишся.
Українці (іменник) мають (дієслово) усі (займенник) підстави (іменник) пишатися (дієслово) тим (займенник), що (сполучник) їхня (займенник) Батьківщина (іменник) не (частка) раз (числівник) переживала (дієслово) дні (іменник) сили (іменник) й (сполучник) слави (іменник), мала (дієслово) справді (частка) легендарних (прикметник) героїв (іменник), мужньо (прислівник) переносила (дієслово) найважчі (прикметник) випробовування (іменник), коли (сполучник) гинули (дієслово) не (частка) сотні (іменник) й (сполучник) тисячі (іменник), а (сполучник) мільйони (іменник) її (займенник) дочок (іменник) і (сполучник) синів (іменник).