1. Складним є речення: а) День стояв сірий, глухий, важкі темно-сизі хмари висіли низько над землею.
б) Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі.
в) І, налякані нашою ватагою, налякані нашими батогами-голосами, то з-під одного, то з-під другого куща схоплюються зайці, прудко біжить униз.
г) Стоять розпашілі, зачувши весну, верболози.
Наша матуся – найкраща господиня. Вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. Ми з сестрою інколи їй допомагаємо, але керує процесом приготування завжди мати. Але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.
Напередодні ми як швидко й вправно готує мати. Тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. На практиці все виявилося інакше.
Просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. Передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. Згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. Яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! Нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. Але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.
Врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. Невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. Щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. Але трохи набивши руку, ми випекли височенну гору млинчиків.
Найлегше залишилося на останок. Ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. Подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. Мати була в захваті від нашої витівки. Але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!
Всі люди різні. Це означає, що кожна людина неповторна, оригінальна. Різні люди мають різні мрії. Хтось мріє про нову машину, книгу,а хтось мріє про велику сцену. Також кожна людина наділена виликою уявою, за до якої у людини з"являються мрії. Спочатку ці мрії дуже просто і легкоздійсні, але з часом людина дорослішає і її мрії набувають великого значення у її житті. Тоді ці мрії стають метою, до якої потрібно йти. В мене є багато мрій, але є одна найзаповітніша...В майбутньому я хочу бути фотографом. Це так цікаво. Я буду надіятись, що якщо я виросту, то моя мрія обов"язково здійсниться, адже якщо дуже сильно вірити у це, то так і буде. Я вірю у свої сили і буду йти до кінця, щоб моя мрія здійснилася. Мрійте, адже мрії це так цікаво.