1. Схемі [ , (коли), ] : [ ] відповідає така складна синтаксична конструкція:
А Настане день настане час і розіллється знов медами земля що освятив Тарас своїми муками - ділами. (М.Рильський.).
Б Виявляється коли їм скрута птахи горнуться до людини вони зовсім довіряються їй. (О.Гончар.);
В Я краще люблю підводою бо коли дорожиш свободою топай брате як Сковорода але то вже твоя біда. (І.Драч.)
Г І все на світі треба пережити і кожен фініш це по суті старт і наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варт ( Л. Костенко)
2. Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і
безсполучниковим) є речення
А Найогидніші очі порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні вельможні, найпідліша брехлива сльоза.
Б Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір.
В Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає колос, як згори випадають роси і місячна обніж.
Г Багряний вечір догорів, і попіл падає на місто, переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів.
3. Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення
А Я пам'ятаю: йшла весна своїм походом смілим, і по саду лилась квіток зеленим пилом.
Б То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні.
В Дерева мене чекають, і падає листя на стежку, і падають зорі в долоні, і падає сон у траву.
Г Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишн дбайливо устелені сріблистим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі.
4.Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і
безсполучниковим) є речення
А У городі, де грають струни п'яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані.
Б Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися
світанок.
В Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих
ілюзій вуаль.
Г Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шелехне.
5. Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення
А І пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на славний досвіток надія.
Б Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, — він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.
В Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистинали високе небо, холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий.
Г Я впевнена: не було чарівників, вже б давно вимерли люди й тварини..
6. Складним з різними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим і безсполучниковим) є речення
А Коли осінь вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на рік, і немає на долю управи.
Б Навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише.
В А хмара находить, і грім гуркотить, і блискавка хижо моргає.
Г І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.
7. Позначте складне речення з різними видами зв’язку, у якому є пунктуаційна помилка:
А Він покладе мозаїки так, щоб дивилися люди не мертвим тупим оком, не збаранілі й бездумні, а щоб охоплювали створене оком рухливим, допитливим, щоб дошукувалися в кожнім образі людської ( а не тільки Божої ) суті аби вловлювали красу барв і відтінків, щоб плавали й линули в ній, мов птахи з- поза Десни на Дніпро ( П. Загребельний ).
Б Вона перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт, осінній короб і калину; вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна, і як у розквітлому соняшнику ночує сп’янілий джміль ( М. Стельмах ).
В З того вечора я часто приходив до дядька Себастіана, і коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину ( М. Стельмах ).
Г З цієї хвилини все те, що він бачив навколо себе, чув і відчував, повнилося для нього новим змістом: йому ніби вставили інші очі, і він ними бачив тепер те, чого раніше не помічав, йому ніби підмінили душу, і він відчував те, про що раніше не догадувався ( Григір Тютюнник ).
8. Складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку:
А Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистилали високе небо, і холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий.
Б Я пам’ятаю: йшла весна своїм походом смілим і по саду лилась квіток зеленим пилом.
В Я кажу: не було б Дон – Кіхотів, вже б давно посивіла земля.
Г І пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на кожний досвіток надія.
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.
Объяснение:
«Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея», – так говорить про створення своїх робіт художник Олег Шупляк. Його майстерня і справді близько до неба – на горищі старого будинку в історичному центрі містечка Бережани Тернопільської області. Популярність художнику принесли картини з подвійним змістом, які він називає слов’янським словом «двовзори». Ці полотна особливі своїми прихованими образами: вдивляючись у традиційний пейзаж, раптом виявляєш, що хатини – це очі людини, а пагорби перетворюються на брови… І ось вже бачиш перед собою портрет або зовсім іншу картину. За фігурою дівчини з книжкою – голову Сальвадора Далі, за осінніми листками – пташку, а за солом’яними стріхами та маленьким пастушком – обличчя Тараса Шевченка.