1. Риторику як «мистецтво переконання» визначав: а) Арiстотель
б) Квiнтiлiан
в) Платон
г) Сократ
2. Компонентами риторичного трикутника є:
а) оратор, промова, аудиторiя
б) етос, логос, пафос
в) пафос, логос, топос
г) елокуція, диспозиція, інвенція
3. Метою ораторськоi промови є:
а) вплив або iнформування
б) iнформування або переконання
в) витонченiсть виразу думки або вплив
г) інформування або вплив
4. Модусами публiчного виступу є:
а) оратор, промова, аудиторiя
б) етос, логос, пафос
в) пафос, логос, топос
г) елокуція, диспозиція, інтенція
5. Етос — це засоби впливу, що апелюють до:
а) норм людської поведiнки
б) почуттiв
в) розуму
г) мислення
6. Ораторська дiяльнiсть складається з етапiв:
а) вступу, аргументації, висновку
б) вступу, аргументації, критики
в) вступу, головної частини, завершення
г) вступу, головної частини, висновку
7. Найбiльш складною для оратора є аудиторiя:
а) байдужа
б) конфлiктна
в) прихильна
г) пасивна
8. Зв’язок мiж топiкою й аргументацiсю полягас в тому, що:
а) топіка - це результат, а аргументацiя — це засiб
б) топiка - це засiб, а аргументацiя це результат
в) топіка формулює думку, а аргументація – підтверджує
г) топіка підтверджує думку, а аргументація – формулює
9. Найбільш сильним видом критики є:
а) критика аргументiв
б) критика тези
в) критика форми
г) критика оратора
10. Аргумент до вигоди — це рiзновид аргументiв:
а) до етосу
б) до логосу
в) до пафосу
г) до топосу
11. Риторику як „мистецтво говорити витончено” визначав:
а) Арiстотель
б) Квiнтiлiан
в) Платон
г) Сократ
12. Дедуктивний iб викладу матерiалу — це рух:
а) вiд формулювання аргументiв до формулювання тези
б) вiд формулювання тези до формулювання аргументiв
в) від виголошення промови до її критики
г) від аналізу тези до її критики
13. Метою завершения промови є:
а) закрiплення оратором своїх положень у свiдомостi аудиторії
б) нагадування аудиторiї про основний змiст промови
в) підтвердження своєї основної думки
г) прощання з аудиторією
14. Елокуцiя — це роздiл риторики, який вивчає:
а) виголошення оратором промови
б) засоби виразностi ораторської промови
в) розробку предметної царини ораторської промови
г) добір матеріалу для промови
15. Риторичне запитання — це запитання:
а) вiдповiдь на яке мiститься в самому запитаннi
б) яке не потребує вiдповiдi
в) яке потребує розгорнутої відповіді
г) яке потребує стислої відповіді
16. Меморiя — це роздiл риторики, який вивчає:
а) { виголошення оратором промови
б запам’ятовування ораторської промови
в) структуру ораторської промови
г) добір матеріалу
17. Найбiльш ефективним запам’ятовування матерiалу є:
а) логiчний
б) механiчний
в) мнемотехнiчний
г) мимовільний
18. Акцiя — це роздiл риторики, який розглядає:
а) виголошення оратором промови
б) розробку предметної царини ораторської промови
в запам’ятовування ораторської промови
г) добір матеріалу
19 Бiльшу кiлькiсть iнформацiї вiд оратора при першiй зустрiчi аудиторiя отримує:
а) вербальними каналами
б) невербальними каналами
20. Порушення правила достатностi аргументiв призводить до помилки:
а) безпiдставний аргумент
б) надмiрне обгрунтування
в) необгрунтований аргумент
г) критика тези
Завдання 1. Написати промову на тему «Мій риторичний ідеал»
Объяснение:
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1 етап
I. Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
(стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
2 етап
Загальна характеристика речення за типом зв’язку
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо підрядне
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
- вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.
10. Пунктуація.
Якщо безсполучникове
VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.
10. Пунктуація
В школе меня ждут одноклассники и интересные уроки. Наша учительница рассказывает и учит нас разным наукам.Больше всего мне нравится физкультура и математика. На физкультуре мы часто играем в спортивные игры и устраиваем различные соревнования. А еще мне нравится английский язык. Я хожу на факультатив по этому предмету и участвую в олимпиадах. Несколько раз я занимал призовые места и у меня есть дипломы.
После уроков я обычно занимаюсь в спортивных секциях или хожу на плавание. Я люблю спорт и стараюсь выполнять все задания тренера. После секций я возвращаюсь домой. Немного отдохнув принимаюсь за уроки. Когда уроки сделаны я стараюсь родителям в домашних делах. Могу помыть посуду или подмести пол. А еще я ухаживаю за домашними питомцами, слежу чтобы у них была чистая вода и еда. В свободное время я обычно гуляю с друзьями. Мы весело проводим время, играем в футбол или прятки.
А еще мы любим ходить в кино или играть в компьютерные игры. Но обычно это можно сделать только на выходные, потому что в будние дни весь день занят. Вечером обычно я с папой играю в шахматы. Иногда мы всей семьей играем в различные настольные игры. Такие как например лото, домино или монополию.Когда хорошая погода я люблю кататься на велосипеде с друзьями или родителями.
В выходные дни мы с семьей иногда выезжаем на природу или в гости. А в обычные дни по вечерам я читаю интересные книги. Больше всего мне нравятся приключения и фантастика.