1 реченя з підрядним і речення з сурядним розiбрати з підрядним: Не може керувати людьми той, хто сам не бачить шляху із пітьми. з сурядним: І діти сміються, і вітер привітно в каштанах шумить.
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
" Дорогий мій дідусю! Сьогодні нам прийшов від тебе лист і ми всією сім'єю прочитали його. Ми дуже раді, що в тебе все добре. Нам приємно знати, що ти вже краще себе почуваєш і навіть можеш пересуватися. А ще ми всі дуже чекаємо тебе додому. Ти навіть не уявляєш собі, як мама зраділа, коли листоноша приніс від тебе лист. А як зрадів татко. Бігав по квартирі з тим листом, як мале дитя. А бабуся кинула все і відразу приїхала, як тільки взнала про те що ти нам написав. Взагалі всі дуже тебе любимо і хочемо вже нарешті побачити, обійняти і поговорити. Ти приїжай до нас поскоріше в мене для тебе є подарунок. Пам'ятаєш ти сварив мене за те що я не умів працювати з верстатом. Пам'таєш як довго ми зовизилися з ніжкою табуретки, але у мене так нічого і не вийшло. Я тоді ще поранився. Так от, дідусю, на уроках трудового ми почали цим займатися і мало того, що в мене вишло - вчитель постійно мене відокремлює і похваляє. Мені приємно, що він ставить мене в приклад іншим. А ще я пишаюсь тим, що у тебе тепер є гарний внук, яким ти можеш пишатися. Любий дідусю, як мені нетерпиться щоб ти поскоріше оцінив мою роботу. Ми тебе всі чекаємо з великим нетерпінням. І пам'ятай ми тобі раді в будь яку годину, в будь який день."
Мама, татусь, баба Галина. а особливо внук Олексійко!
Объяснение:
Світ прекрасного. Мистецтво
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
" Дорогий мій дідусю! Сьогодні нам прийшов від тебе лист і ми всією сім'єю прочитали його. Ми дуже раді, що в тебе все добре. Нам приємно знати, що ти вже краще себе почуваєш і навіть можеш пересуватися. А ще ми всі дуже чекаємо тебе додому. Ти навіть не уявляєш собі, як мама зраділа, коли листоноша приніс від тебе лист. А як зрадів татко. Бігав по квартирі з тим листом, як мале дитя. А бабуся кинула все і відразу приїхала, як тільки взнала про те що ти нам написав. Взагалі всі дуже тебе любимо і хочемо вже нарешті побачити, обійняти і поговорити. Ти приїжай до нас поскоріше в мене для тебе є подарунок. Пам'ятаєш ти сварив мене за те що я не умів працювати з верстатом. Пам'таєш як довго ми зовизилися з ніжкою табуретки, але у мене так нічого і не вийшло. Я тоді ще поранився. Так от, дідусю, на уроках трудового ми почали цим займатися і мало того, що в мене вишло - вчитель постійно мене відокремлює і похваляє. Мені приємно, що він ставить мене в приклад іншим. А ще я пишаюсь тим, що у тебе тепер є гарний внук, яким ти можеш пишатися. Любий дідусю, як мені нетерпиться щоб ти поскоріше оцінив мою роботу. Ми тебе всі чекаємо з великим нетерпінням. І пам'ятай ми тобі раді в будь яку годину, в будь який день."
Мама, татусь, баба Галина. а особливо внук Олексійко!
Объяснение: