1. Речення з послідовною підрядністю
2. Речення з однорідною підрядністю
3. Речення з неоднорідною підрядністю
4. Складнопідрядне речення
А. Ще годину тому можна було побачити, що баржу пофарбовано в брудно-жовтий колір, що вона стара,
неоковирна і зовсім не відповідає своїй романтичній назві «Лореляй», вималюваній чорною фарбою на
обох бортах (П. Загребельний).
Б. Коли б у вагоні було світліше , колеги голови американської делегації помітили б, як у цьому місці
згадок по його обличчю пробігла весела посмішка (С. Скляренко).
В. Дуби на піщаному згір’ї ростуть буйно, докопалися корінням до соків заплави і щедро вигнали листя,
що прикрило жовті горбки і сіру бетонну рівнину масивних меморіальних дощок, на яких викарбувано
шістсот сімдесят шість прізвищ жертв фашистської розправи
(А. Адамович).
Г. І обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо (М. Стельмах).
Д. Далекий острів заліг хмаркою в небі (М. Коцюбинський).
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок