1. Прочитайте речення й випишіть складносурядні. Підкресліть у них граматичні основи. 1. Дощик перестав — і все навколо запахло, посвіжішало (Гр. Тютюнник). 2. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка). 3. Колись отут були луги й буяли трави навкруги (М. Луків). 4.Любіть стежинку, і травинку, і сонце завтрашнього дня5. Латаття нiжилось в озерах, Хитали ряску карасі (Л. Костенко). 6. Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх (Д. Лихачов). 7. Минали дні, а дощів усе не було (О. Гончар). 8. В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра). 9. Хто своє носить, той чужого не просить (Народна творчість).

Слово-основна одиниця мови. Мову називають найважливішим засобом спілкування, та якщо вдуматися, то основою і спілкування, і впливу, і пізнання є саме слово. Завдяки словам ми можемо виразити свої думки і почуття, емоції і мрії. Подумаймо: коли б не було мови, слів, звуків, ми не могли б розуміти один одного. Зараз часто можна зустріти одну з форм насильства-кулаки та бої. Не дійшовши згоди ми вступаємо в бій. А коли б просто поговорили то, я впевнена, дійшли б згоди чи компромісу. Словами можна вплинути на людину: заспокоїти чи розсердити, домовитися з нею чи навпаки. Отже погодбтеся: завдяки словам нам жити легче. А хіба ні?  

Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він  штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду.  Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
 Найда, відчувши голод, відкусив  шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда  почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний  запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.