1. Прочитайте фрагменти заяв. Відредагуйте їх, прокоментуйте допущені помилки допустити мене до здачі вступних іспитів на перший курс економіко-правового факультет Херсонського державного університета відпустити мене з занять на 3 дні, бо у мене будуть змагання з плавання в місті Кривий Ріг прийняти мене на роботу у хірургічний відділ на посаду медсестри з 1 червня по 31 серпня 2009 року надати мені відпустку за власний рахунок тривалістю 24 дні, з 10 липня по 2 серпня 2007 року для відбування санаторного післяопераційного лікування. Ректорові луганського національного педагогічного університета ім. Т. Шевченка професору Петренко Миколі Івановичу.
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".