1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ *
Друзі пізнаються в біді.
Не гріє сонце на чужині.
Як гукнеш, так і відгукнеться.
Без праці не проживеш.
2.Знайдіть рядок, в якому ЩОБ пишеться разом *
Що/б жить – ні в кого права не питаюсь!
Що/б не робив – роби добре.
Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся.
Що/б не трапилося – будь людиною.
3.Вигук є в реченні *
Як тебе не любити, Києве мій!
Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.
Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!
Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.
4. Позначте рядок, в якому слово КРАЙ виступає прийменником *
Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай.
Україна - Вкраїна - країна - так віддавна край рідний звуть.
Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край.
Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор край села.
5. Правила правопису частки порушено в реченні *
А серце таки рветься до кращого життя.
Книжечки мережаю та начиняю-таки віршами.
А він коня поганяє, ніби-то й не бачить.
«Що ж то за краса!» — шепотять дівчата.
6.Граматично правильно побудовано словосполучення *
змагання по настільному тенісу
при сприянні міністерства
звернутися по до пропустити із-за хвороби
розмовляє на англійській мові
7.Граматично правильно побудовано словосполучення *
виконати за бажанням
погодитися при умовах
чекати біля двох годин
еколог по спеціальності
спізнитися із-за негоди
8.Частки НЕМАЄ в реченні *
Правда таки переможе.
Пішов би я в Україну.
Майже тиждень не було дощу.
Я буду крізь сльози сміятись.
От де, люди, наша слава.
9.Через дефіс треба писати всі частки рядка *
казна/коли, аби/кого, хтозна/що
ані/хто, як/небудь, казна/чому
чого/небудь, як/то, де/котрий
будь/як, що/небудь, зумів/таки
от/так, будь/кому, хтозна/як
11. Позначте частину мови слова, що стоїть після певної цифри в реченні: (1)Ой, біжи, біжи,(2) досадо, (3)не вертай (4)до хати. *
Іменник Прийменник Сполучник Частка Вигук
1
2
3
4
1
2
3
4
12. Помилково вжито прийменник у варіанті *
іти за морозивом
писати за зразком
твір за картиною
економіст за фахом
за взаємною згодою
13. Літеру У треба писати (оберіть декілька варіантів правильної відповіді) *
плавати (у/в)річці
(В/У) останньому вагоні
тайга одягнена (у/в) хвою
(У/В) нашій країні
упало (у/в) траву
14. Літеру У треба писати на місці усіх цифр, ОКРІМ Мово моя, (1) тобі мудрість віків, пам'ять тисячоліть, розрада (2) хвилини смутку, зойк матерів (3) годину лиху, переможний гук лицарів (4) днину побідну, пісня серця дівочого (5) коханні своїм. *
1
2
3
4
5
15. Частку НЕ треба писати разом у реченні *
Не/доведи, щоб розум задрімав.
Не/доженеш конем, що запізниш одним днем.
Глухий, що не/дочує, то вигадає.
Нам таких не/треба, що ніс деруть до неба.
Тільки те не/зрадить серце, що любити поклялось.
16. Складіть текст (3-4 речення) , використавши усі вивчені стужбові частини мови та вигук. Привітайте українців з Днем вишиванки (21 травня 2020) *
УМОЛЯЮ
І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.
Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.
Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.
Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.
Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…
Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.
А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.
Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.
Відповідь:
Ганну так само спіткала доля покритки, але Ганна знаходить б вижити. Вона підкидає дитину багатим людям, а сама йде працювати до них наймичкою. Отже, Катерина підкорилася обставинам, але, на мою думку, її не можна засуджувати.
А вчинок Ганни є справді незвичайним! Мене глибоко вразила сила духу, любов до сина, яку виявила Ганна.
Через образи Ганни та Катерини Т. Шевченко розкриває проблему покриток в українському суспільстві XIX століття. Цими образами він стверджує духовну силу, чистоту української жінки та її прагнення перемогти обставини.
Пояснення: