1. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ (0, )
А Без роботи день роком стає.
Б По роботі пізнають майстра.
В За одного вченого дають десять невчених.
Г Високо літає, та низько сідає.
Д Наука не веде до бука.
2. Сполучник ужито в реченні (0, )
А На чорній землі білий хліб родить.
Б Щоб добро мати, треба працювати.
В Батогом обуха не переб’єш.
Г Без труда нема плода.
Д Зустрічають по одягу, проводжають по розуму.
3. Прийменник у потрібно вжити в обох словосполученнях рядка (0, )
А взяти ... руки, прийшов ... театр
Б написала ... листі, побувала ... Львові
В прибрала ... кімнаті, зібрав ... кошик
Г квіти ... вазі, прочитала ... книжці
Д яблуня ... цвіту, поклав ... шухляду
4. З дефісом потрібно писати обидва прийменники варіанта (0, )
А з/над, по/між
Б по/над, із/за
В з/посеред, по/під
Г за/для, з/за
Д з/під, з/понад
5. Кому перед виділеним сполучником" ТА" НЕ потрібно ставити в реченні ( )
А Не лінуйся рано вставати та змолоду більше знати.
Б Хоч поганий тин та затишно за ним.
В Є сало та не для кота.
Г За все береться та не все вдається.
Д Близько лікоть та не вкусиш.
6. Виділене слово є прийменником у реченні ( )
А Як я люблю оці години праці, коли усе НАВКОЛО затиха під владою
чаруючої ночі.
Б Гори НАВКОЛО мовби висіли в повітрі.
В Соломія сиділа НЕПОДАЛІК.
Г ПОБЛИЗУ не було живої душі.
Д ОБАБІЧ шляху то тут, то там мріють у степу хутори.
7. НЕПРАВИЛЬНО вжито прийменник у варіанті ( )
А сходив по хліб
Б на думку науковців
В змагання з тенісу
Г надіслати по пошті
Д олімпіада з математики
8. Усі прийменники написано правильно в рядку ( )
А по-під, з-під, за винятком
Б щодо, за-для, під кінець
В з-поміж, у зв’язку з, понад
Г наперекір, з-поза, із за
Д згідно з, по-перек, на перекір
9. Сурядний сполучник ужито в реченні ( )
А На те щука в річці, щоб карась не дрімав.
Б Не клади пальця в рот, бо відкусять.
В Коріння навчання гірке, зате плід його солодкий.
Г Слово старше, ніж гроші.
Д Не так сталося, як гадалося.
10. З’ясуй, якою частиною мови є кожне з виділених слів (цифра в дужках позначає
наступне слово). ( )
(1)В моїй душі мелодія (2)осіння,
(3)та в (4)ній я чую ноти весняні.
А прикметник
Б прийменник
В займенник
Г іменник
Д сполучник
11. Відредагуй словосполучення. ( )
піти за грибами —
розмовляти на англійській мові —
2. Просте:тблискавка(що зробила?) влучила,розповідне,неокличне,двоскладне,поширене,повне,ускладнене :дієприслівниковим зворотом(зламавши й обвугливши верхівку),відокремленою уточнювальною обставиною часу(під час грози).
3.Просте:грушка(що робила?)падала,розповідне,неокличне,двоскладне,поширене,повне,ускладнене дієприслівниковим зворотом(передчасно пожовтівши).
Объяснение:
Им известен крутой норов господина, и тем не менее ни один из них не отказывается.
протоиерей Федор Бородин, Возрастай с Евангелием. Как воспитать ребенка в евангельском духе. Притчи Христовы, 2019
В катушке было куда больше жизни, чем в солдатах, она проявляла норов и стремилась покатиться в направлении, солдатами не предусмотренном.
Александр Громов, Наработка на отказ, 1994
– И что ты царевна про мужа своего думаешь? – как услышала царевна про мужа-Ивана, так и полез её дурной норов опять.
Ольга Станиславовна Назарова, По ту сторону сказки. Дорога в туман, 2018
(все предложения)
Цитаты из русской классики со словом «норов»
Ты упрям, и я упрям; знать, у меня тоже свой норов, Егорушка!
Достоевский Ф. М., Неточка Незванова, 1848
— Знаю тебя, отъемная голова! — заметил старик. — В кого ты уродился, — дедовский в тебе норов. Таков был и Абакунов при Дмитрии Иоанновиче, предводитель вольной шайки новгородской; он тоже всегда молчал, зато красно и убедительно говорил его меч-кладенец.
Гейнце Н. Э., Новгородская вольница, 1895
Это был один из тех умных и смирных стариков, каких нынче мало встречается; держал он себя как-то в стороне от всякого столкновения с уездною аристократией, исключительно занимался своим маленьким делом, придерживался старины [54], и в этом последнем отношении был как будто с норовом.
Салтыков-Щедрин М. Е., Губернские очерки, 1857
(все цитаты из русской классики)
Значение слова «норов»
НО́РОВ, -а, м. Прост. Нрав, характер. Что ни город, то норов, что ни деревня, то обычай. Пословица. (Малый академический словарь, МАС)
Все значения слова НОРОВ