1. Прийменник ужито в рядку: а) Риба шукає, де глибше, а людина — де краще.
б) Ні Богу свічка, ні чорту кочерга.
в) Не смійся зі старих, сам такий будеш.
г) Зустрічний вітер навіть вороні заважає.
2.Прийменник ужито в рядку:
а) Кров — не водиця, проливати не годиться.
б) І на гладкій дорозі люди ноги ламають.
в) Коли б кізка не скакала, то і ніжки не зла- мала б.
г) Краще погана дорога, ніж поганий супут- ник.
3.Усі службові слова є прийменниками в рядку:
а) під горою, в небі, не прийти;
б) біля лісу, не з тобою, і ти, і ми;
в) коло мене, з-під землі, поміж люди;
г) для себе, ні пройти, ні прохати, а хто.
4.Усі прийменники непохідні (первинні) в рядку:
а) в, на, про, при, о;
б) до, повз, з-поміж, без;
в) для, всупереч, незважаючи на, з;
г) коло , близько, у , понад.
5.Усі прийменники похідні (вторинні) в рядку:
а) по, про, понад, без;
б) попри, поза, побіля, задля;
в) назустріч, при, обабіч, заради
г) згідно , для, без, при.
6. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
а) бути поруч, виходити із засідки;
б) у зв’язку з хворобою, не край мені сер- це;
в) на випадок аварії, на чолі керівника;
г) ідемо назустріч святу, попід горою.
7. Виділене слово є прийменником у реченні:
а) За ємо на/зустріч випускників у лютому.
б) На/зустріч узбережжю море котить свої хвилі.
в) Микола йшов на/зустріч.
г) Зібралися на/зустріч із ветеранами.
8. Виділене слово є прийменником і його слід писати окремо у реченні:
а) На/дворі вже була зима.
б) Іван у/перше побачив море .
в) На/зустріч мені суне хмарище.
г) З/переляку вони проковтнули язика.
9. Усі виділені слова є прийменниками в рядку:
А) стояти коло тину, поміж людей;
Б) у/середині хати, коло звужується;
Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.
у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“, абзацу дев’ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“»
Объяснение: