1.Прислівники містяться в усіх словосполученнях рядка
□ А копай глибше, стояти найближче, сказати навмисне
□ Б веселіше обличчя, поводитися спокійніше, зробити по-вашому □ В випрати чистіше, зібратися разом, добре ставлення
□ Г зв'язати міцніше, глибше озеро, йти назустріч

У сучасному світі ми все частіше зустрічаємося з людьми, чия поведінка змушує нас задуматися над тим, що вихованість стає рідкісною рисою. Тому все частіше ми починаємо задумуватись над тим, чи важливо взагалі бути вихованим, чи потрібно це комусь?

На сьогодні люди з хорошими манерами вкрай рідко трапляються. Адже кожен носиться зі своїм ЕГО, Вихованість не проявляється в одноразових вчинках, вона проявляється у твоєму ставленні до оточуючих, у тому, як ти поводиш себе на людях. Адже не так важко подякувати офіціантовіі за те, що він обслуговав тебе за вечерею, кондуктору, касиру в магазині, лакею, який відкрив перед тобою двері. Не потрібно докладати великих зусиль, щоб вибачитися перед людиною, якій ти випадково наступив на ногу в транспорті чи зачепив плечем на вулиці, коли поспішав на автобус. Звичайно, твоє «вибачте» чи «дякую» не змінить світ, не зробить тебе героєм, але ти зробиш приємне людям, і в них не залишиться негативних емоцій після спілкування з тобою, і я вважаю, що це дійсно важливо.

Особисто мені дуже приємно спілкуватися з вихованими людьми. Мені завжди хочеться і надалі контактувати з ними, адже вони справляють позитивне враження. Погодьтесь, що не приємно бути поруч з людиною, яка грубить оточуючим, не поважає старших і взагалі не має поняття, як потрібно поводити себе в громадських місцях, хто захоче спілкуватися з людиною, яка не має поняття, як взагалі потрібно поводитись.

На мою думку, велике значення має виховання батьками. Саме вони повинні змалечку пояснювати своїй дитині, що таке суспільна мораль і як важливо дотримуватися норм поведінки у суспільстві. Обов’язок батьків — виростити особистість, яка знає, хто вона, і яка має власну гідність. Для цього їм треба бути прикладом для молодшого покоління.

Крім того, велике значення мають книги. Книги виховують і вчать людину жити так само, як і батьки. Тому дуже важливо мати певний багаж прочитаних книг, щоб бути вихованою і освіченою особистістю.

Тож можу зробити висновок, що вихованість ніколи не вийде з моди. Де б ти не був і коли б ти не жив, ти маєш пам’ятати, що бути вихованим — це стильно і красиво.

Богдан Сильвестрович Ступка (1941-2012) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев’є-Тевель» ,за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011). Народився актор в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і містилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства. Ступка народився в один день зі своєю матір’ю – 27 серпня. Мріяв померти з нею також в один день – 23 липня, проте не дожив всього лиш добу. Акторської майстерності Ступка навчався у Бориса Тягна, а той, у свою чергу, – в геніального українського драматурга Леся Курбаса. Богдан Сильвестрович міг стати лікарем. Проте втратив таке бажання, коли побачив травмованого двоюрідного брата, у якого була вся закривавлена спина. Ступка навіть поступав на хімічний факультет у Львівську Політехніку, проте не склав іспитів. Був одружений на Ларисі Степанівні Ступці, яка була відомою балериною. На початку свого шлюбу Ступка подавав заяву на розлучення, проте в останній момент відмовився. Відтак, прожив з дружиною аж 45 років. Під час виконання ролі Майстра в спектаклях «Майстер і Маргарита» з актором завжди траплялись містичні речі – то прожектор впаде, то ліжко зламається. Через те, а також через застереження матері Ступка пізніше відмовився грати цього персонажа. Улюблений фільм Ступки – «Room at the top» («Шлях наверх»). Він не втомлювався передивлятись його десятки разів. Актор знявся рівно у ста фільмах. Свою технологію роботи над роллю Богдан Ступка тримав у секреті. Казав, що публіка дізнається це після його смерті, адже він «усе записав».