1. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки пишуть окремо
А де/коли, без/сумніву, мимо/хідь, на/віщо
Б по/сусідству, з/переляку, через/силу, на/прощання
В у/трьох, по/черзі, що/денно, чи/що
Г на/швидку, з/заду, за/рахунок, в/досвіта.
2. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуть разом
А в/поперек, в/бік, без/відома, в/вечері
Б в/волю, в/голос, в/горі, без/жалю
В на/показ, на/силу, по/ночі, на/половину
Г в/гору, в/день, без/кінця, в/перед.
3. Усі прислівники треба писати через дефіс у рядку
А будь/коли, повік/віків, так/то, кінець/кінцем
Б зроду/віку, врешті/решт, будь/де, один/одинцем
В одним/одно, тишком/нишком, будь/куди, де/небудь
Г ген/ген, ледве/ледве, вранці/рано, давним/давно.
4. Правильно написано всі прислівники й прислівникові
сполуки в рядку
А до вподоби, спідлоба, без упину, на поруки
Б коли-не-коли, де-інде, не сьогодні-завтра, позаду
В пліч-о-пліч, восновному, стрімголов, внизу
Г кінець-кінцем, одним одна, рік-у-рік, до завтра.
5. Через дефіс пишуть усі прислівники в рядку
А уві/сні, по/українськи, повік/віків, рано/вранці
Б віч/на/віч, на/гора, не сьогодні/завтра, кінець/кінцем
В будь/що/будь, без кінця/краю, по/латині, з діда/прадіда
Г більш/менш, вранці/рано, само/собою, раз/у/раз.
6. Усі прислівники треба писати разом у рядку
А на/показ, без/вісти, все/одно, так-то
Б по/новому, до/пізна, на/весні, в/раз
В з/рештою, у/гору, в/літку, на/сторожі
Г у/низу, по/десятеро, на/поготові, по/друге.
7. Усі слова треба писати через дефіс у рядку
А вряди/годи, коли/не/коли, раз/у/раз, з/роду/в/рід
Б більш/менш, пліч/о/пліч, як/не/як, видимо-невидимо
В взагалі/то, з/поза, як/то, день/у/день, де/не/де
Г ні/ким, будь/коли, неначе/б/то, хтозна/як.
8. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки написано правильно
А безперестанку, запані брата, нарізно, замолоду
Б щонайдужче, щонайкраще,на відмінно,одним-одно
В щогодини, сам на сам, з-за кордону, до смаку, у стократ
Г пощирості, по тричі, врізнобіч, до завтра.
9. Позначте рядок, у якому всі прислівники й прислівникові
сполуки написано правильно
А щосили, казна-де, ані трохи, ген-ген
Б один в один, щовечора, нога в ногу, якомога
В деінде, щоправда, хоч не хоч, колись
Г повік віків, деінде, щодуху, на завтра.
10. Помилку допущено в рядку
А на добраніч, тихо-тихо, з переляку, на славу
Б на зразок, до побачення, на поруки, по-українськи
В в основному, в цілому, ось-ось, по-іншому
Г всього-на-всього, нажаль, коли-будь, на прощання
11.Указати речення, в якому слово «напам'ять» потрібно писати
разом.
А.Вірш усі вивчили на/пам'ять.
Б.Це фото подароване на/пам'ять.
В. На/пам'ять він не скаржився.
Г.На/пам'ять усі купували сувеніри.
12. Слово «догори» треба писати разом в усіх реченнях, окрім...
А. Не дери ніс до/гори.
Б. До/гори злітали літаки.
В. Усі підняли голови до/гори.
Г. До/гори вже було недалеко
Особисто для мене улюбленим куточком природи є невеликий сад поруч із моїм будинком. Я встиг полюбити цей садок ще будучи зовсім дитиною.
(ЕСЛИ СЛИШКОМ МНОГО МОЖЕШ ЧУТЬ СОКРАТИТЬ ПАРУ ПРЕДЛОДЕНИЙ УБРАТЬ)
Поведінка людини проявляється в конкретних діях, вчинках, словах. Це віддзеркалення її внутрішнього світу, освіченості, психічного стану, ставлення до інших людей. Усі люди різні, з різних родин, зі своїми інтересами та світосприйняттям, особливостями мислення . З самого дитинства нас вчать поводитися певним чином, а ще ми бачимо, як поводять себе дорослі, та переймаємо це.
У різноманітних життєвих ситуаціях від нас вимагається поводитися так-то й так, проте чи часто ми замислюємося над тим, чому ми вчиняємо певним чином? Чому інші люди поводяться так, а не інакше? І чому неможливо завжди мати «відмінно» з поведінки, як би того дуже бажали наші батьки, не лише в шкільному класі, але й в інших сферах життя?
По тому, як людина тримає своє слово, що каже про інших, як ставиться до близьких, чим захоплюється, як спілкується, ми складаємо своє враження про неї. З тими, хто нам подобається, ми хочемо спілкуватися, довіряємо їм. Проте трапляється, що хтось поводиться нещиро, щось вдає з себе, робить певні речі заради власної вигоди. Робити певні висновки, судити людину за її поведінкою треба обережно.
У нашому світі, де ми вступаємо у безліч формальних стосунків, неможливо завжди поводитися щиро та безпосередньо. Нам доводиться дотримуватися певної дисципліни, коли ми у школі, на роботі, в громадському місці. Мабуть, у цьому є сенс, адже як говорить приказка, не варто сунутися в чужий монастир зі своїм уставом. Та й завжди поводитися так, як тобі кажуть, не думаючи, неможна.
На мою думку, кожен з нас має повне право виражати свою індивідуальність через свою поведінку, не доставляючи при цьому неприємностей оточуючим. Мені, наприклад, неприємно, коли хтось їде в автобусі та слухає на повну гучність музику на своєму телефоні. І йому байдуже, що іншим його музика може не подобатися, або в когось болить голова, або хтось розмовляє. Така поведінка показує, що людина не вміє мирно співіснувати з іншими, вона або егоїстична, або намагається привернути до себе увагу.
Кажуть, зустрічають по одежі, проводжають по розуму. А от поведінка людини – то одежа її особистості, яку вона носить постійно. Тож, мабуть, треба дбати про неї та тримати в чистоті.