1. Позначте рядок, у якому допущено помилку: А. прем’єра, роз’їзд, Касян, харків’янин;
Б. дев’ятсот, присвята, реп’ях, духмяне;
В. приїзд, сузір’я, посерйознішав, п’ятдесят;
Г. п’ятниця, духмяний, перев’ють, червяк.
2. Позначте рядок, у якому в усіх словах у формі орудного відмінка
однини вживається апостроф:
А. нагадування, ім’я, прапор, жовч;
Б. піч, сіль, радість, подорож;
В. кров, мати, любов, верф;
Г. повість, скатерть, тюль, радість.
3. Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження
вживається апостроф:
А. Омел_ян, Севаст_ян, Н_ютон, Р_язань;
Б. м_юзикл, грав_юра, н_юанси, б_юст;
В. кур_єр, фельд_єгер, п_єдестал, бар_єр;
Г. Марсел_єза, к_ювет, кан_йон, д_як.
4. Позначте рядки, у яких є „зайве” слово:
А. двох’ярусний, пів’ящика, дит’ясла, з’явитись;
Б. м’яч, рум’яний, торф’яний, в’янути;
В. під’їхати, об’єднання, роз’юшити, дзвякнути;
Г. п’ятнадцять, сім’я, дев’ять, п’ятсот.
5. Позначте рядки, у яких всі слова написано правильно:
А. миш’як, Рів’єра, круп’є, ател’є;
Б. вольєр, Мюнхен, карбюратор, вар’єте;
В. Д’Арк, крюшон, дистриб’ютор, п’юпітр;
Г. Сирдар’я, сеньйор, кювет, духмяна.
6. Позначте рядок, у якому всі слова вживаються з апострофом:
А. Мар_яна, ім_я, б…юро, в_йокнути;
Б. під_їзд, рум_яний, тьм_яний, б_юджет;
В. плем_я, зв_язка, з_йомка, п_юпітр;
Г. кар_єра, фортеп_яно, кав_ярня, валер_янка
7. Позначте рядок, у якому допущено помилку:
А. прем’єра, роз’їзд, Касян, харків’янин;
Б. дев’ятсот, присвята, реп’ях, духмяне;
В. приїзд, сузір’я, посерйознішав, п’ятдесят;
Г. п’ятниця, духмяний, перев’ють, червяк.
8. Позначте рядок, у якому в усіх словах у перекладі з російської м’який
знак не пишеться
А. накипь, смерч, песен, жнец;
Б. теперь, мазь, спален, любовь;
В. ночь, боль, гордость, кровь;
Г. верфь, поверьте, голубь, Игорь.
9. Позначте рядок, у якому всі слова у давальному відмінку пишуться
без ь:
А. квітка, внученька, авоська, кізонька;
Б. жінка, стеблинка, бджілка, нянька;
В. гуска, колиска, сопілка, миска;
Г. снігуронька, жінка, внученька, жменька.
10. Утворивши присвійні прикметники, позначте рядки, у яких перед
суфіксами чин, ин пишеться ь:
А. приятелька, вчителька, кицька, тополька;
Б. Галька, Маринка, Васька, Микола;
В. Ніна, Оленка, вуличка, сестра, Марічка;
Г. лялька, нянька, донька, Сонька.
У нашому неосяжному світі існує багато одвічних цінностей, та не менш є й матеріальних. Певні люди у своєму житті понад усе ставлять збагачення й гроші, але для більшості головними все ж таки є моральні й духовні надбання нашого народу. Можна читати різноманітну літературу, вчитися, повністю віддавати себе обраній справі, але при цьому не втрачати марно час.
Дуже часто ми впадаємо у розпач, втративши коштовності, сумуємо, коли губимо якусь неважливу для нас річ, але зовсім не жалкуємо, коли безцільно гаємо свій час. Я вважаю, що марна втрата часу робить наше життя коротшим, а в деяких випадках і зовсім рівноцінна смерті людини. Смерть ніщо не може зупинити, але якщо ми так сильно сумуємо за померлими, то чому ж тоді не шкодуємо за часом, який витрачаємо на марні справи. «Мандрівник вічний, невблаганний час іде вперед, його не зупинити» — застерігає нас Я. Дмитренко. І все у нашому світі з часом перестає існувати, а ось час, хоч і швидкоплинний, але незліченний. Тому згаяний час, як висловився Г. Сковорода — «з у сіх утрат утрата найтяжча».
Видатні українські поети й письменники різних епох доводили нам своїм життям, що не слід витрачати свій час на непотрібні, пусті справи. Володимир Сосюра у своєму вірші «Знов село» закликав і себе, і читачів:
«Працювать! Працювать безумовно!
Кожній хвилі нема вороття!
Ні! Я зовсім іще не заповнив
Золотої анкети життя».
Ці слова ще раз доводять нам, що треба берегти й цінувати кожну секунду свого життя, адже «велике щастя — жити». На жаль, у будь-яку хвилину життя може перерватися, а людина повинна встигнути зробити усе, що їй зумовлено долею і Богом.
Не менш показові й слова І. Франка: «Працювать, працювать, працювати! В праці сконать!», які свідчать про його надзвичайно активну творчу та суспільну діяльність, про його не менш активну життєву позицію, якою була сповнена кожна клітина єства письменника, людини, яка вміла цінувати свій час.
Сьогодні серед оточуючих можна зустріти стареньких людей, які залишились молодими духом і за своє життя зробили дуже багато, настільки багато, що їм є що розповідати, а нам є що послухати і чому повчитися. Такі люди завжди прохають не втрачати марно свій час і берегти його. Вони нагадують нам, що якщо на годину спізнишся, то й за рік не доженеш».