1) Позначте речення, у якому частку треба писати разом.
А) Стань(мо) на одну ніжку, а другу зігни в коліні.
Б) Ав(же)ж, неправду говорять посланці хана Батия.
В) Усе мине, усе пройде, тому(то) й сердитись не варто.
Г) Руки працюють, а годує(таки) голова.

2)Усі частки з іншими словами пишуться окремо в рядку:
А) що/ж/то/за, ні/який, як/раз
Б) кудись/то, сядь/но, усе/ж/таки
В) таки/написав, навряд/чи, уся/ж
Г) написав/би, немов/би, що/дня

3)Усі слова з часткою НЕ написано правильно в рядку:
А) незірвані вранці груші, не тисяча, не дарма
Б) невивчена поезія, недовго, нехтувати
В) не можу, недовіра, недослідивши
Г) непорушивши клятву, не сказані слова, незрівнянна

4)Усі частки пишуться через дефіс у рядку:
А) виконай/бо, пофарбував/таки, що/найкраще
Б) накреслила/б, що/небудь, казна/куди
В) хтозна/чим, роби/но, люблю/таки
Г) коли/небудь, правда/бо, що/не/день

5)Частку НІ зі словом треба писати окремо в реченні:
А) Великий рід, та ні/де голови притулити.
Б) Ні/хто не міряв серця глибочінь.
В) Ні/сенітниця якась виходить з цими словами.
Г) Сашко почував себе в гостях ні/в сих ні/в тих.

7) У якому рядку частку НЕ треба писати окремо?
А) У ногах правди не/має.
Б) Не/має гірше, ніж у неволі.
В) Не/має в мене жіночого щастя.
Г) Віктор не/має бажання вчитися.

8) Укажіть рядок, у якому частки пишуться через дефіс:
А) вчити(ся), (ні)який, (де)(з)ким
Б) хтозна(як), прийшов(таки), слухай(но)
В) (що)року, аби(до)кого, де(про)що
Г) ні(з)чим, що(то) дзвенить

9) . У якому рядку всі слова з часткою НЕ написані правильно?
А) Неабищо, невиконана учнем робота, недобре, не ти
Б) Не другий, недруг, не мовби, нероблячи
В) Нетурбуючись, нещодавно, неписаний, невесело
Г) Нехтувати, ненавидіти, не твій, неволя

10)У реченні БОЖЕ, яке прекрасне, сповнене великих звершень життя на неї чекає. виділене слово є
А) часткою
Б) прийменником
В) сполучником
Г) вигуком

11)Знайдіть речення, у якому вигук НЕ ПОТРІБНО виділяти комою (розділові знаки пропущено).
А) Ах яка краса довкола!
Б) Ох і риба ж водиться в Десні!
В) О земле рідна, дай мені сили!
Г) Ой як прекрасно навкруги!

12) Укажіть рядок, у якому всі слова звуконаслідувальні:
А) Гей, ку-ку, ох, ай
Б) Няв-няв, ш-ш, ку-ку, чирк-чирик
В) О, гульк, агов, леле
Г) Ха-ха-ха, на добраніч, ж-ж-ж, фу

Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.

У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».

1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.

За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Пам’ять про Батурин жила в цій родині. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.

Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?

у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“, абзацу дев’ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“»

Объяснение: