1. Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні (разділові знаки пропущено) А Радісно усміхнені ми входимо в ліс. Б Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг. В Верталися додому долиною вкритою туманом. Г Зморений страхом безсонням і холодом Олег заснув. Д Славко лежав на вигрітій сонцем траві 1 байдуже дивився в чисте поле. 2.Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А Причаїлися гори заворожені красою ніколи не бачених степів. Б Не скалічене морозом не змучене холодом на світ пробивалося цупке зелене листя. В У печі розмальованій по комині густою синькою топилося. Коли заколисане невимовною красою море спить уже ніяка сила його не розбудить. Д Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі. 3.Поширене означення не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено) А У лicі бродив туман підзолочений сонячним промінням. Б Охоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю. В Машина мчить по шосе відкритому лише вчора. ГОточена зеленим шумовинням в кушах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова д стоть старе гетьминське місто Глухів позбавлене і слави і красн.

ответ:Хата в Україні трималася на майстринях-жінках. Як усяка пташка дбає про своє гніздо, так і жінка клопочеться прикрашанням житла.

        Розпис хатніх стін потребував від жінок зосередженості та терплячості.

        Малюнки створювалися без попередніх ескізів, без розподілу на етапи. Найчастіше розписи просто поновлювалися. Це робили двічі на рік, навесні та восени.

        Фарби були переважно рослинного походження: сік вишні, шовковиці, ягід бузини, пелюсток соняшника, а також відвар цибулиння, сажа. Рослинний сік часто змішували з перетертою білою або червоною глиною, товченими вуглинами, або й просто поєднували різні глини. Як в’яжучу речовину до саморобних барвників додавали яєчний жовток чи молоко. Фарба з таким додатком була тривкішою.

        Пензлі робили з котячої шерсті. Фарбу наносили й пір’ям, колосками, кукурудзяними качанами, штампами з картоплини. Для зображення геометричних фігур та ліній використовували посуд, шнурки

        Розпис починався з печі, потім малюнок переходив на стіни, продовжувався над і між вікнами, по кутках. Траплялося, що глуху стіну над ліжком розписували під килим.

        На печі зображували птахів. Це були павичі, грифони, фазани. На стінах переважно малювали вазон із деревцем, що проростає з нього, так зване дерево життя, що символізувало світобудову. Таке зображення має назву «вазон». «Вазон» з елементами виноградного листя та кетягів символізував добробут сім’ї. Такий «вазон» поширений в орнаментах народного мистецтва багатьох народів Європи.

        У настінному розписі помітні запозичення з інших видів народного мистецтва. Його елементи та мотиви надзвичайно подібні до орнаментів вишивки, різьбярства, килимарства.

        Українки завжди вміли прегарно ткати й вишивати та всьому в хазяйстві давати лад. Вони могли не тільки тримати житло в зразковій чистоті, а й належним чином прикрашати його. Хата завжди мала чепурний та веселий вигляд. «У веселій хаті живуть веселі люди», - стверджує народне прислів’я.

Объяснение:

1.

Авіамоторобудування, пів'юрти, віце-адмірал, дощомір, людино-день, життєпис, перекотиполе, п'ятиріччя, стоп-кран, лісосплав, радіокомітет, купівля-продаж, лікар еколог, кіловат-година, міні-футбол, півгодини, півкарбованця, сторіччя, пів-Одеси, полу-кішок, мати-й-мачуха, тепло й гідро, пів електростанції.

2.

Зорепад, пів-Єгипту, псевдонаука, півоберт, худпром, зірвиголова, пів-Харкова, гала концерт, полумисок, мати-й-мачуха, шістдесяти п'яти річчя, пів'юрти, півогірка, екс-король, пів вишні, крісло-ліжко, лісосмуга, норд-ост.