1. Переписати речення. Визначити види підрядних речень 1. І тільки при людях, мабуть, дерева тремтять від жаху, бо кращих із них поведуть ні за що ні про що на плаху .2.Одна з найвідоміших і найтаємничіших легенд є розповідь про князя Лаборця, який заснував місто Ужгород. 3.Вони швидко його розбили, незважаючи на виснаження після переходу. 4.Його наздогнали і вбили біля річки, яка з того часу і донині носить ім’я Лаборець .5. Сьогодні можна стверджувати, що легендарний князь Лаборець - це зібраний образ кількох історичних постатей та періодів.6. Це гарний міф, який звичайно має під собою історичну основу. 7.Із писемних джерел ясно, що сутички за територію були і до угорців між Болгарським царством та Великою Моравією.8. Нестор Літописець пише, що "И жили здесь словины и влахи".9.Адже це територія , де знаходилися родовища солі. 10. Коли угорці взяли замок, князь утік. 11. Добрі і щирі слова закарбовуються в серці людини, так що вона пам’ятає їх усе життя. 12. 5. Якби ви вчились так, як треба, то й мудріст.. би була своя.13. Сонце так п..кло, що й уночі степ пашів
З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж.
Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона ходить сама. Виявилося, що вона загубила маму у великому магазині.
Я поміркував та здогадався, що мама має бути всередині супермаркету. А дівчинка хотіла бігти додому, вона сказала, що живе десь у багатоповерхових будинках через дорогу. Мала чомусь думала, що мама знайдеться вдома. Але дівчинка навіть не знала своєї адреси! Я не дозволив їй переходити дорогу, бо вона загубилася б остаточно.
Я повів малу назад у магазин та хотів просити охоронця до Але тільки ми зайшли, як до нас підбігла жінка. Виявляється, весь цей час вона шукала доньку в «лабіринті» супермаркету. Вона так щиро мені дякувала!
Я подумав: добре, що я не пройшов повз дівчинку, коли вона збиралася переходити вулицю. І добре, що я не став їй «допомагати», а подумав своєю головою. Так мені вдалося зробити справжій гарний вчинок.