1. Ов ов ов — одзиваються збуджені гори... Га га га — повторюють у тривозі далекі верхи (М. Коцюбинський). 2. Каштани падають на брук: Тук тук тук (М. Ткач). 3. В небі місяць сяє мрійно, Тихі верби шу шу шу (Д. Білоус). 4. Добрий день мій рядок кароокий, побратиме моїх безсонь! (В. Стус). 5. Ах яка глибінь альтова, наче в озері блакить (П. Тичина). 6. О як бринить в дротах похмурих спів (Л. Первомайський). 7. Ну ну скажені схаменіться (Т. Шевченко). 8. Ой Повірите, аж наче жаром сипонуло по спині (О. Довженко). 9. О якби-то я міг повернути неповторную юність свою! (В. Сосюра). 10. Ой гиля гиля, гусоньки, на став (Нар. творчість). 11. Цить Хай говорить серце... Невиразно воно говорить, як весняна нічка (Леся Українка). 12. Невіглас! Упадеш там з кручі в прірву ой лихо мені! (О. Довженко

За горами,за морями,за тридевять разу я гуляв на невеликій полянці.все було добре,поки   сонце не зайшло і раптово налетіли чорні хмари.я здивувався і запитам у них: -чого ви сюди   прийшли? навіщо загородили тепле сонечко? хмари промовчали.і через декілька секунд почався дощ.пробув він недовго всього 5 хвилин.зібралися всі вкучку і полетіли геть.я у то й час стояв під великим грибочком,тільки вийшов з нього побачив,що знову світить яскраве сонечко і якось засмутився.поглянув у різні боки і побачив ті дощові хмари.недовго думав і побіг за ними.дощ ніби тікав від ін біг   і із ньго падали тендітні,прохолодні краплинки..далі сам придумуй кінцівку

вибиреш собі,яке сподобається

синичка — дуже корисна осіла пташка.

    її можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини.

      синички є нероздільною частиною природи.  тому треба обе­рігати синичок.

синичку  можна бачити біля людських осель взимку, коли багато інших птахів відлетіло у теплі краї. вона  — дуже корисна осіла пташка.

    по-перша, є окрасою нашої зимової природи, бо в теплу пору ховається від людського ока в лісах, де багато їжі. по-друге, синички, як багато їнших птахів, знищують комах–шкідників, рятують дерева та кущі. по-третє, коли вони пої плоди, насіння падає на землю. так воно розноситься  на великі відстані, де з нього виростають рослини.

      синички є нероздільною частиною природи.  тому треба обе­рігати синичок.