1)Окремо потрібно писати обидва слова у варіанті
ніби/то, так/от
дарма/що, до/побачення
ані/ж, хай/буде
ще/й, аби/де
будь/хто, хіба/що
2)НЕ потрібно писати окремо з наступним словом у реченні
Старенька вже не/добачала.
Немає іншої не/долі, як жити без волі.
Чулися не/виразні шерехи.
Не/подалік озвався соловей.
Стаття виявилася нітрохи не/цікавою.
3)НЕ потрібно писати окремо з наступним словом у реченні
Старенька вже не/добачала.
Немає іншої не/долі, як жити без волі.
Чулися не/виразні шерехи.
Не/подалік озвався соловей.
Стаття виявилася нітрохи не/цікавою.
4)Вигук виділено у варіанті
Пречудовий дивен світ: ось потік, а онде цвіт.
Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!..
Юначе! Хай буде для неї твій сміх...
Ти, друже, любиш дослухатися до себе?
Пере ви говорите англійською?
5)Запиши речення, зроби його синтаксичний розбір ( )
Клумба не/ полита.
- Привіт, Марічко. Чого ти така засмучена?
- Привіт, Оленко. Сьогодні на уроці української ми з вчителькою обговорювали мовне питання. І я справді, мабуть, вперше, осягнула всю суть цієї проблеми.
- Так, Марічко. Я згодна, це дуже сумно, коли більшість українців не усвідомлюють сили та величі власної мови.
- Не кожна з держав може похвалитись наявністю власної мови. А ми її маємо! Тож чого люди так ставляться до цього багатства?
- Мабуть, через те, що не задумуються про це. Мова - це цілюще народне джерело, з якого ми можемо почерпнути мудрість та знання. Якби влада посприяла розвиткові мови, тоді, можливо, українці б це усвідомили.
- Ти права. Дякую тобі за цікаву розмову. Вибач, але мені вже час бігти на заняття з англійської.
- Бувай!
Що робив? Думав - простий присудок, виражений дієсловом дійсного минулого часу, недоконаного виду.
Про кого? про матір - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом думав шляхом слабкого керування.
Про що? про заповіді - непрямий додаток, виражений іиенником у З.в. мн. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
Які? прості - означення, виражене прикметником у Н.в. мн., пов'язується з іменником шляхом повного узгодження.
Чиї? її - означення, виражене присвійним займенником у Р.в. одн, ж.р., пов'язується з іменником шляхом сильного керування.
Про що? про віру - непрямий додаток, виражений іменником у З.в. одн. ж.р. з прийменником про, пов'язується з дієсловом-присудком шляхом слабкого керування.
У кого? в людей - непрямий додаток, виражений іменником у Р.в. мн. з прийменником у, пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
У що? в добро, в щирість, у любов, у посвяту - однорідні додатки, виражені іменниками у З. в. одн, с.р, ж.р. (для трьох слів), пов'язується з іменником шляхом слабкого керування.
Заради якого? величного й прекрасного гаємо однорідні означення, виражені прикметниками у Р.в. одн.+ прийменник заради.