1.Односкладним є речення у рядку: А Хотіла б я піснею стати. Б Бють Хому за Яремину вину. В Тече вода в синє море. Г Цвіте малина, смородина, тютюн. 2. Односкладним означено-особовим є речення А завжди прислухайся до голосу поета. Б До чужого рота не приставиш ворота. В Гілля дерев тягнеться навсібіч. Г Тася сиділа, схилившись над книжкою.
3. Односкладним неозначено-особовим є речення А Пахло чебрецем, свіжою травою. Б Ти виконав роботу відмінно. В Мені хочеться додому. Г Вже закінчили жати жито
4.Односкладним безособовим є речення в рядку А Світає. Б Квітучий сад. В Ночвами моря не перепливеш. Г В школі готуються до свята.
5. Речення У двері тихенько постукали. А Односкладне безособове Б Односкладне означено - особове в Односкладне неозначено-особове Г Односкладне узагальнено-особове
6. Речення Мрію про подорож. А Односкладне безособове Б Односкладне означено-особове в Односкладне неозначено - особове Г Односкладне узагальнено-особове
7. Встановіть відповідність Люблю щирість в усьому. А Означено-особове /Осінній листопад... Б Неозначено-особове /Весною в селі встають рано. В Безособове /Узагальнено-особове Не хвали мене в вiчi, не гудь поза очi. Г Називне /Так тихо, тихо скрізь.
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок
1. Частина мови.
2. Група за значенням (сурядний і його розряд, підрядний і його розряд).
3. Група за будовою (простий, складний, складений).
4. Група за вживанням (одиничний, повторюваний, парний).
5. Що сполучає (однорідні члени речення, частини складного речення).
Зразок
Чим люди частіше черпають з криниці, тим краща й чистіша в криниці вода.
Чим… тим – сполучник, підрядний мети, простий, парний, сполучає частини складнопідрядного речення.
Й – сполучник, сурядний єднальний, простий, одиничний, сполучає однорідні члени речення.