1. Односкладне неозначено-особове речення в рядку А І думу тяжкую мою німим стінам передаю.
Б Прости мені, мій голубе, мій соколе милий!
В Яблука ілять свіжими, сушеними, моченими і замороженими.
ГБіля школи Квітучі клумби
2. Яке речення ускладнене відокремленою обставиною?
A Кузьма принишк, боячись навіть поворухнутися.
Б Гроші, зароблені влітку, Дмитро витратив на подарунок матері.
В Праця - це все: і вивчення азбуки, і написаний переказ, і прочитана
книга.
ГУкраїно, під небом твоїм калинові пливуть острови.
3. Речення з прямою мовою - це __розділові знаки пропущено)
A Синиця славу розпустила що хоче море запалить.
Б Мені не раз розповідали люди в моїм селі що море е на півдні.
В Тихо шепче хвиля з моря що любов веде до горя.
ГМоже й так однак не так шепче дівчині моряк.
4.Речення, у якому після слів автора на місці (?) потрібно поставити
двокрапку і тире, у рядку
A "Що ж,- каже Василь (?) аргумент доволі переконливий».
Б Хлопець схвильовано повторював (?) «Я ні в чому не винний! »
Во це за дівчина? думав молодий Джеря- (?). Де вона взялася в
нашому селі? »
Г Ось, Михайлику, твій перший сніп...- у задумі говорить батько, а потім
запитує ( ? ) Запам'ятаєш його? »
(о) - голосний,ненаголошений
(с') - пригол,м'який,сонорний,глухий,передньоязиковый
(i) - голосний,наголошений
(н:') - пригол,м'який,сонорний,передньоязиковий
(i) - голосний,наголошений
(й) - пригол,сонорний.
снiдання - [ с н' `i д а н:' а ]
(c) - пригол,твердий,сонорний,глухий,передньоязиковый
(н') - пригол,м'який,сонорний,передньоязиковый
(i) - голосний,наголошений
(д) - пригол,твердий,дзвiнкий,передньоязиковый
(а) - голосний,ненаголошений
(н:') - приголосний,м'який,сонорний,передньоязиковый
я - (а) - голосний,ненаголошений.
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.