1. Навіщо ви вивчаєте анатомію людини? 2. Для чого треба знати закони фізики? 3. З якою метою випускники вашої школи поїхали в Карпати? 4. Для чого ви посадили парк біля школи?
Свято, яке мені найбільше подобається Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати. У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь. На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
У мене є кішка. Кличуть її Сюзанна. Вона вже доросла кішка, їй біля двох років. У неї темно-сіра спинка, рожевий животик, шийка темно-рожева, носик чорненький, вуси довгі, хвостик димчастий. Наша Сюзи - незвичайна кішка, у неї небагато приплющений ніс і дуже довга вовна. Мама говорить, що вона перської породи. Кішка любить лежати на телевізорі й дивитися у вікно. Іноді Сюзи лежить на підвіконні, повісивши лапу на фіранку, і спить. Іноді вона любить пограти з паперовим мячиком або моїми ногами. Більше всіх вона любить маму
Торік у нашої кішки були кошенята: два хлопчики й три дівчинки, вони всі були різнобарвні. Коли вони народилися, то були сліпими й не могли навіть ходити. Через місяць кошенята підросли, відкрили вічка й стали бігати по всій квартирі. Сюзанна ніяк не могла зібрати їх всіх разом. Вона нявкала й кликала їх до себе. Але вони підходили до своїй мамі тільки тоді, коли хотіли їсти. Я дуже люблю свою кішку
Моя улюблена тварина - кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася - у мене будинку з'явився сіамський кіт Кузя. У Кузи ясно-коричнева мордочка, темні вушка, лапки й довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене тіло, більша кругла голова, на мордочці щетинисті вуси, борідка і яскраво-блакитні очі. Кольори очей міняється, коли він злиться або загрожує, зіниці стають те червоні, те зелені. Вуха в кота завжди насторожі; вони вловлюють найменший шерех
Кузя - тваринне примхливе. Якщо в нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо в нього поганий настрій, він попереджає про цьому своєрідним нявканням, тоді його краще не торкати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, воно бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє противним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; вовна в нього дибиться, а хвіст «перетворюється» у распушенную щетинисту щітку. Жалості до суперника в нього немає. Він б'ється доти, поки супротивник не кинеться навтіки. Кузя - дуже розумний кіт. Він навчився лабетами відкривати холодильник; дверцята шаф; якщо вхідні двері не закриті на замок, він буде висіти на ручці доти, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. І все-таки він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Мені дуже подобається наш кіт
Я прийшла зі школи, поїла й почала робити уроки. Мої мама й тато прийшли пізніше. Коли вони ввійшли, я почула слабке нявкання й подумала, що воно донеслося з вулиці. Підбігши до мами, я побачила в неї в руках хустка, а в ньому... кошеня! Мама пояснила, що взяла його в знайомої. Я була в захваті. Коли цього очаровашку внесли в кімнату, він відразу стрибнув на диван. Я взяла іграшку й початку грати з кошеням. Іграшку кошеня відразу взяло в зуби й кудись потяг
Фарбування в кошеняти незвичайна, якась чарівна. Ми довго думали, як його назвати. Тато сказав, що кішечка схожа на Багиру. Мама порівнювала неї із принцесою й говорила, що її варто назвати Діаною. Мені більше хотілося назвати її Джульеттой. Потім усе погодилися й назвали її Джульеттой.
Тепер я граю зі своєю кішечкою, годую й доглядаю за нею. Це стало моїм улюбленим заняттям
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
У мене є кішка. Кличуть її Сюзанна. Вона вже доросла кішка, їй біля двох років. У неї темно-сіра спинка, рожевий животик, шийка темно-рожева, носик чорненький, вуси довгі, хвостик димчастий. Наша Сюзи - незвичайна кішка, у неї небагато приплющений ніс і дуже довга вовна. Мама говорить, що вона перської породи. Кішка любить лежати на телевізорі й дивитися у вікно. Іноді Сюзи лежить на підвіконні, повісивши лапу на фіранку, і спить. Іноді вона любить пограти з паперовим мячиком або моїми ногами. Більше всіх вона любить маму
Торік у нашої кішки були кошенята: два хлопчики й три дівчинки, вони всі були різнобарвні. Коли вони народилися, то були сліпими й не могли навіть ходити. Через місяць кошенята підросли, відкрили вічка й стали бігати по всій квартирі. Сюзанна ніяк не могла зібрати їх всіх разом. Вона нявкала й кликала їх до себе. Але вони підходили до своїй мамі тільки тоді, коли хотіли їсти. Я дуже люблю свою кішку
Моя улюблена тварина - кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася - у мене будинку з'явився сіамський кіт Кузя. У Кузи ясно-коричнева мордочка, темні вушка, лапки й довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене тіло, більша кругла голова, на мордочці щетинисті вуси, борідка і яскраво-блакитні очі. Кольори очей міняється, коли він злиться або загрожує, зіниці стають те червоні, те зелені. Вуха в кота завжди насторожі; вони вловлюють найменший шерех
Кузя - тваринне примхливе. Якщо в нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо в нього поганий настрій, він попереджає про цьому своєрідним нявканням, тоді його краще не торкати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, воно бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє противним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; вовна в нього дибиться, а хвіст «перетворюється» у распушенную щетинисту щітку. Жалості до суперника в нього немає. Він б'ється доти, поки супротивник не кинеться навтіки. Кузя - дуже розумний кіт. Він навчився лабетами відкривати холодильник; дверцята шаф; якщо вхідні двері не закриті на замок, він буде висіти на ручці доти, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. І все-таки він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Мені дуже подобається наш кіт
Я прийшла зі школи, поїла й почала робити уроки. Мої мама й тато прийшли пізніше. Коли вони ввійшли, я почула слабке нявкання й подумала, що воно донеслося з вулиці. Підбігши до мами, я побачила в неї в руках хустка, а в ньому... кошеня! Мама пояснила, що взяла його в знайомої. Я була в захваті. Коли цього очаровашку внесли в кімнату, він відразу стрибнув на диван. Я взяла іграшку й початку грати з кошеням. Іграшку кошеня відразу взяло в зуби й кудись потяг
Фарбування в кошеняти незвичайна, якась чарівна. Ми довго думали, як його назвати. Тато сказав, що кішечка схожа на Багиру. Мама порівнювала неї із принцесою й говорила, що її варто назвати Діаною. Мені більше хотілося назвати її Джульеттой. Потім усе погодилися й назвали її Джульеттой.
Тепер я граю зі своєю кішечкою, годую й доглядаю за нею. Це стало моїм улюбленим заняттям