1. Художній засіб, який використав Т. Шевченко у рядку поезії «Вечірня зіронька встає»: * а) гіперболу;
б) алегорію;
в) метафору;
г) порівняння.
2. Дівчата протягом твору «Садок вишневий коло хати...» *
а) намагаються втекти від матері на вечорниці;
б) жнуть пшеницю;
в) бадьорі і веселі;
г) як радісні, так і засмучені.
3. Після виснажливої праці ввечорі додому поверталися(«Садок вишневий коло хати...»):: *
а) засмаглі хлопці та дівчата;
б) батько й мати;
в) плугатарі з плугами;
г) чоловіки й жінки з косами.
4. Мати намагалася дочку(«Садок вишневий коло хати»): *
а) покликати, щоб та готувала смачні страви на вечерю;
б) залучити до прасування білизни;
в) примусити саджати картоплю;
г) научати.
5. У поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченко: *
а) викриває зло й гніт, зокрема панщину;
б) співчуває горю знедолених;
в) поєднує громадянське й особисте в житті людини;
г) оспівує ласкаву природу України і працю селян.
6. Доля для поета, як він про це зазначив у творі"Доля", була для нього: *
а) вбогим другом;
б) правдою життя;
в) прозрінням свідомості;
г) довгоочікуваним щастям.
7. Т. Шевченко розпочав навчання ( поезія «Доля»): *
а) у Сошенка;
б) під час служби у пана Енгельгардта;
в) у дяка–п’янички;
г) в духовній семінарії.
8. Митець дорікає своїй долі за те, що вона йому: *
а) не допомагала впродовж життя;
б) збрехала;
в) завдала всіляких перешкод;
г) чинила опір у здобутті освіти.
9. Заповіддю для Т. Шевченка була: *
а) чемність і гордість;
б) путь до волі;
в) невимовна біль за долю своїх братів і сестер;
г) слава.
10. Риса, яка притаманна долі Кобзаря (Т. Шевченко «Доля»): *
а) підступність;
б) відверта прихованість;
в) непослідовність у діях;
г) нелукавість
Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.