1. Фразеологічний зворот ужитий у реченні А. Таку співачку покарать на горло, — та це ж не що, а пісню задушить!
(Л. Костенко).
Б. Письменник не так живе й не так росте, як проста собі людина (Остап
Вишня).
В. Туманці, немов серпанки, потекли над землею по ярочках і вибалках
(В. Грінчак).
Г. На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите
хвилями (І. Нечуй-Левицький).
2. Правильним є тлумачення фразеологізму
А. Прикласти руку – взяти участь у якійсь справі.
Б. Тримати ніс за вітром – принюхуватися.
В. Жити на широку ногу – весело.
Г. Проходить червоною ниткою – зосередження уваги.
Д. Замилювати очі – вмивати когось.
3. Доберіть до фразеологізмів антоніми (відповідність)
1. Як камінь під гору котити.
2. Як на долоні.
3. Як свиня на коня.
4. Як бджіл у вулику.
А. Кромішня темрява.
Б. Як дві краплі води.
В. Як у кота сліз.
Г. Як на пожежу.
Д. За іграшку.
4. Доберіть до фразеологізмів синоніми (відповідність)
1. Накивати п'ятами.
2. Точити ляси.
3. Зривати маску.
4. Напускати туману.
А. Чесати язика.
Б. Зривати машкару.
В. Збивати з пантелику.
Г. Дати дьорки.
Д. Гнути кирпу
5. Замініть фразеологізм одним словом (відповідність)
1. З притиском.
2. До сьомого поту.
3. Начистоту.
4. На всю губу.
А. Рясно.
Б. Суворо.
В. Щиро.
Г. Занадто.
Д. Тяжко.
6. Побудуйте речення з відповідними фразеологізмами
(відповідність)
1. Схожі ми з сестрою...
2. Мама крутилася з ранку до вечора...
3. Місто наше він знає...
4. Раптовий приїзд сина був...
А. Як гриби після дощу.
Б. Як грім з ясного неба.
В. Як білка в колесі.
Г. Як дві краплі води.
Д. Як свої п'ять пальців.
Не однаково(обставина)мені(додаток),Україну(додаток) злії(означення)люди(підмет)присплять(присудок),лукаві(означення),в огні(обставина) її((додаток),окраденою(означення) збудять (присудок).
Та(сполучник) не однаково(прислівник) мені(займенник),як Україну(іменник)злії(прикметник)люди(іменник) присплять(дієслово) лукаві(прикметник) і(сполучник) огні(іменник) її(займенник) окраденою(прикметник) збудять(дієслово).
Відповідальність — це обов'язок перед кимось чи перед чимось. Наш громадський обов'язок, честь і совість, життєва позиція — це міра відповідальності перед суспільством. Кожен повинен навчитися керувати собою, тобто самовиховувати себе. Самовиховання — це також вияв відповідальності, що свідчить про зрілість людини, його духовну стійкість. Виконувати свій обов'язок перед родиною, друзями, Батьківщиною нелегко. Знаходяться десятки причин: не хочу рано вставати; чому я повинен шанувати батьків; не буду читати, бо голова болить; вдома немає умов для творчої праці тощо. Ті, хто дотримується подібних правил, не розуміють того, що умови для свого життя в різний період його розвитку створює сама людина. І тільки від неї залежить, чи зможе вона досягти своєї мети, здійснити свої мрії. Головне не тільки поставити собі ціль, а й усіляко сприяти її досягненню. Треба навчитися організовувати і планувати своє життя так, щоб усе встигати. Але при цьому треба враховувати і інтереси оточуючих людей, адже не можна відділяти себе від людей, тоді життя буде беззмістовним.