1. Дієприкметник виділено в прислів’ї А) Решетом воду не носять Б) У ледачого руки не болять В) Добрий кожух, та не на мене шитий 2. Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники доконаного виду. А) перебуваючи, поснідавши, пригледівшись, забігши; Б) переказавши, знайшовши, догледівши, змішавшись; В) поскакавши, зрозумівши, читаючи, начитавшись; 3. Прислівниками є всі слова рядка А) пліч-о-пліч, опівдні, дехто Б) нарешті, вранці, казна-що В) збоку, звечора, ніколи 6. З'ясуйте, якими частинами мови виражені слова, позначені цифрами: А) прийменник Б) сполучник В) частка Г) вигук 7. У першому реченні тексту прийменник на вжито з іменником у формі: А) родового відмінка Б) давального відмінка В) знахідного відмінка Г) місцевого відмінка 8. Виділений у тексті сполучник підрядності належить до: А) часових сполучників Б) причинових сполучників В) порівняльних сполучників Г) умовних сполучників
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.