1.чому мову називають суспільним явищем?
2. які функції виконує мова в суспільстві?
3. до якої мовної сім'ї належить українська мова?
4. які мови є найближчими до української? назвіть спільні риси, якими
характеризуються східнослов'янські мови.
5. які виділяють етапи в розвитку української мови? хто був зачинателем,
а хто — основоположником української мови?
6. що вам відомо про виникнення писемності у східних слов'ян?
7. на який час припадає розвиток українського мовознавства?
8. поясніть, яке значення мала граматика мелетія смотрицького.
9. чим особлива граматика івана ужевича?
10. розкрийте зміст поняття літературна мова. яке значення має літературна
мова для формування нації і держави?
11. що таке норма літературної мови? які норми літературної мови вам
відомі?
12. прочитайте речення. визначте, які норми літературної мови порушено.
відредаговані речення запишіть.
1. дякуючи наполегливій праці кожен може досягнути успіху.
2. туристи, відпочиваючі на узбережжі, милувалися мальовничими
крає. 3. ходити по залізничним коліям дуже небезпечно.
4. а моя особиста думка по поводу цього питання вас не цікавить?
5. ми прагнемо до прогрессу незтримного руху вперед.
13. що таке діалекти? які три групи говорів української мови ви знаєте?
14. прочитайте речення, записані фонетичною
транскрипцією (без наголосів). за фонетични
ми, граматичними та лексичними ознаками
визначте, до яких діалектів належать подані вислови.
Объяснение:
Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. В день шанування пам’яті Нестора-Літописця ми святкуємо День української мови і писемності. І щорічно, відзначаючи це свято, гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду.
Я народилася та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнена, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотіла подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.
Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібною та коханою. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.
Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
Невже можна все це покинути і поїхати на чужину, де нема таких чудових краєвидів, розумних, доброзичливих та веселих людей, мелодійної та цікавої мови!Read more: http://ycilka.net/tvir.php?id=877#ixzz41eaJuqCm