1." Відколи Івана Дідуха запам`ятали в селі газдою, відтоді він мав усе лише одного коня і малий візок із дубовим дишлем". 2."А ще Івана кликали у селі "Передоманим".Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг" 3. "Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лише раз у рік, на Великдень, і що курей зацірував"
Взгалі він дуже любив своє село і особливо свій горб, що дістався йому у спадок. вІн все життя робив на ньому і ніколи б не пішов, якби не сини і жінка. Він вважав свій горб своєю домівкою.
Завдяки невдалому жартові старшокласника Васі-велосипедиста, Дмитро з Сергіем провели захоплююче, цікаве літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. Вони багато читали гали, висували наукові та фантастичні припущення. Навіть полюбили зоологію. Поряд із комінчими пригодами, хлопцям довелося пережити й справжні. Наприклад, вони безстрашно кинулися рятувати "потопаючого". Хлопці- спражні любителі пригод, великодушні, дотепні, кмітливі, працьовиті, наполегливі. А найголовніше- вони вміють дружити, турбуватися дин про одного,швидко вирішувати конфліктні ситуації.
2."А ще Івана кликали у селі "Передоманим".Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг"
3. "Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лише раз у рік, на Великдень, і що курей зацірував"
Взгалі він дуже любив своє село і особливо свій горб, що дістався йому у спадок. вІн все життя робив на ньому і ніколи б не пішов, якби не сини і жінка. Він вважав свій горб своєю домівкою.