Основным жизненным призванием Захара Беркута была работа на пользу народа. Даже в преклонном возрасте Захар активно участвует в жизни общины своим опытом, врачебными знаниями. Если говорить по-современному, то он был и оратором, и психологом, и врачом, и инженером-строителем, и дипломатом и стратегом. И все это не только благодаря врожденному дарованию, а и настойчивости и неутомимости в познании (как у самого И. Франко) . Борьбе за сохранение единства людей Беркут посвящает всю свою жизнь. Перед смертью он видит победу того дела, которому отдал все свои порывы, все силы - стойкость общины, ее сплоченность побеждают значительно более сильного врага. Уважаемый, с печатью старости, но бодрый духом, ясным умом - таким выступает Беркут в трудные часы нападения ордынцев. Вспомните эпизод, в котором рассказывается о его безоговорочной готовности пожертвовать сыном во имя добра для всех. Он говорит о мудрости и патриотизме Беркута. Захар понимает, что, пощадив во имя Максима хотя бы нескольких врагов, он сделает зло для своего народа. Вы представили себе образ Захара Беркута? Чудесно. Так вот, вы можете, например, написать такое произведение: Захар Беркут - патриот своей земли, но замечательной давностью веет от повести Ивана Франко «Захар Беркут» .
Мій улюблений герой з твору “Джури козака Швайки” Коли вчителька сказала нам прочитати на урок української літератури твір “Джури козака Швайки” В. Рутківського, то я, чесно кажучи, була не дуже задоволена. Назва твору говорила сама за себе – тут мали бути якісь хлопчачі пригоди, та ще й історичні події пов’язані з добою козацтва. Мені здається, що такий твір більше цікавий хлопцям, а не дівчатам. Але до уроку потрібно було підготуватись, тому твір я прочитала. І він мені несподівано сподобався! Пригоди Санька, Грицика і Пилипа Швайки мене так захопили, що я просто відірватись не могла від книги! Звичайно ж під час читання у мене виникли деякі симпатії до героїв. Але якщо потрібно вибрати якогось одного улюбленого героя з твору, то я цього зробити не можу, бо найбільше мені сподобались Санько і Грицик і віддати перевагу комусь одному я не здатна. З самого початку твору хлопці постали переді мною як звичайні сільські хлопці-підлітки і в цьому майже немає нічого цікавого і захопливого, але якраз ця простота і сподобалась мені найбільше. Прості сільські хлопці, які впродовж твору стають одними з кращих козаків – хіба вони можуть комусь не сподобатись? Хочу окремо розповісти про кожного з хлопців. Санько тихий і мрійливий хлопець, він єдиний син у своєї матері, яка його безмежно любить. Впродовж твору він розкривається як дуже сильний ворожбит і такий несподіваний розвиток героя мене дуже зацікавив. Саме Санько знаходить спільну мову з бугаєм Петриком, якого усі навколо бояться. Його душевні доброта і спокій подобаються і людям, і тваринам. Відкривши у собі надзвичайні здібності керувати людьми Санько не починає пишатись чи задаватись перед Грициком, навпаки він розуміє, що йому ще потрібно багато чому навчитись, саме тому Санько уважно дослухається до усіх настанов діда Кудьми. Грицик такий самий простий сільський хлопчак як і Санько. Він жвавий і допитливий, непосидючий і запальний, сміливий і рішучий. На жаль він круглий сирота, проте він також любить тітку Мокрину, Санькову маму. Впродовж твору він постає справжнім козаком, хоч він поки й маленький джура-помічник. Пилип Швайка довіряє своєму помічникові і знає, що на Грицика завжди можна покластись.
Объяснение:
Основным жизненным призванием Захара Беркута была работа на пользу народа. Даже в преклонном возрасте Захар активно участвует в жизни общины своим опытом, врачебными знаниями. Если говорить по-современному, то он был и оратором, и психологом, и врачом, и инженером-строителем, и дипломатом и стратегом. И все это не только благодаря врожденному дарованию, а и настойчивости и неутомимости в познании (как у самого И. Франко) . Борьбе за сохранение единства людей Беркут посвящает всю свою жизнь. Перед смертью он видит победу того дела, которому отдал все свои порывы, все силы - стойкость общины, ее сплоченность побеждают значительно более сильного врага. Уважаемый, с печатью старости, но бодрый духом, ясным умом - таким выступает Беркут в трудные часы нападения ордынцев. Вспомните эпизод, в котором рассказывается о его безоговорочной готовности пожертвовать сыном во имя добра для всех. Он говорит о мудрости и патриотизме Беркута. Захар понимает, что, пощадив во имя Максима хотя бы нескольких врагов, он сделает зло для своего народа. Вы представили себе образ Захара Беркута? Чудесно. Так вот, вы можете, например, написать такое произведение: Захар Беркут - патриот своей земли, но замечательной давностью веет от повести Ивана Франко «Захар Беркут» .
Мій улюблений герой з твору “Джури козака Швайки” Коли вчителька сказала нам прочитати на урок української літератури твір “Джури козака Швайки” В. Рутківського, то я, чесно кажучи, була не дуже задоволена. Назва твору говорила сама за себе – тут мали бути якісь хлопчачі пригоди, та ще й історичні події пов’язані з добою козацтва. Мені здається, що такий твір більше цікавий хлопцям, а не дівчатам. Але до уроку потрібно було підготуватись, тому твір я прочитала. І він мені несподівано сподобався! Пригоди Санька, Грицика і Пилипа Швайки мене так захопили, що я просто відірватись не могла від книги! Звичайно ж під час читання у мене виникли деякі симпатії до героїв. Але якщо потрібно вибрати якогось одного улюбленого героя з твору, то я цього зробити не можу, бо найбільше мені сподобались Санько і Грицик і віддати перевагу комусь одному я не здатна. З самого початку твору хлопці постали переді мною як звичайні сільські хлопці-підлітки і в цьому майже немає нічого цікавого і захопливого, але якраз ця простота і сподобалась мені найбільше. Прості сільські хлопці, які впродовж твору стають одними з кращих козаків – хіба вони можуть комусь не сподобатись? Хочу окремо розповісти про кожного з хлопців. Санько тихий і мрійливий хлопець, він єдиний син у своєї матері, яка його безмежно любить. Впродовж твору він розкривається як дуже сильний ворожбит і такий несподіваний розвиток героя мене дуже зацікавив. Саме Санько знаходить спільну мову з бугаєм Петриком, якого усі навколо бояться. Його душевні доброта і спокій подобаються і людям, і тваринам. Відкривши у собі надзвичайні здібності керувати людьми Санько не починає пишатись чи задаватись перед Грициком, навпаки він розуміє, що йому ще потрібно багато чому навчитись, саме тому Санько уважно дослухається до усіх настанов діда Кудьми. Грицик такий самий простий сільський хлопчак як і Санько. Він жвавий і допитливий, непосидючий і запальний, сміливий і рішучий. На жаль він круглий сирота, проте він також любить тітку Мокрину, Санькову маму. Впродовж твору він постає справжнім козаком, хоч він поки й маленький джура-помічник. Пилип Швайка довіряє своєму помічникові і знає, що на Грицика завжди можна покластись.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mii-uliublenyi-heroi-z-tvoru-dzhury-kozaka-shvaiky/