Зарубіжна1. Цикл міфів Персонажі міфів 1.Троянський А. Едіп, Антігона, Алкмеон 2.Фіванський Б. Одіссей, Прометей, Геракл 3.Про аргонавтів В. Дедал, Ікар, Аполлон 4.Про героїв Г. Агамемнон, Паріс, Ахілл Д. Ясон, Медея, Креонт 2. Жанр лірики Характеристика 1.Рубаї А. жанр ліро-епічної поезії з драматичним сюжетом 2.Ци Б. стала форма східної лірики з 4 рядків 3.Бейт В. ліричний вірш з 14 рядків 4.Сонет Г. форма китайської поезії, споріднена з народною піснею Д. дворядковий вірш, який є основою для створення подальших поезій 3. Художній засіб Уривок із твору 1.метафора А. Поблизу галереї/ Росте сосна-одиначка. 2.символ Б. Таке бо це нове й прекрасне диво. 3.риторичне запитання В. Мечеться місяць/ В потоці Великої річки 4.епітет Г. Того, що суджено, боятися не треба Д.О донни, як їй скласти Письменник Провідні теми творчості 1.Лі Бо А. осмислення ролі людини у світі, сили її почуттів 2.Данте Аліг’єрі Б. пошук істини, щастя, натхнення, діалог із Богом і Всесвітом 3.Омар Хайям В. сум за втраченим минулим і відчуття примхливої долі 4.Ду Фу Г. глибокі роздуми над власною долею та життя народу Д. особисті переживання, змалювання природних явищ

5. Персонаж Уривок із твору 1.Ромео А. Самотність тільки збільшує нудьгу;/ Їй стане легше в товаристві мужа. 2.Джульєтта Б. Він мовчазний і потайний безмірно,/ Так неохоче розкриває серце 3.Тібальт В. Ні, честю роду я клянусь, за сміх/ Убить його, вважаю я, не гріх! 4.Паріс Г. Хотів би я не знать отих причин,/ Що зараз вам велять цей шлюб загаять! Д. Мій світлий ангеле, мов ясні далі,/ Ти сяєш наді мною серед ночі.

«Хотіла б я піснею стати» аналіз Тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі. Ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя. Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі. Жанр: лірична сповідь. Художні засоби «Хотіла б я піснею стати» Епітети: «ясна хвилина, «ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»; Метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»; Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне», «мої…», «моє…»; Порівняння: «Ясніші, ніж зорі яснії»; «Гучніші, ніж море гучне». Леся Українка мала могутню зброю  — багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.

вій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845р. в м.Переяславі під час важкої хвороби. У грудні 1845р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С.Н. Самойлова і тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому, якщо раптом смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючії хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: Як умру, то поховайте Мене... Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках XIX століття, сповнений глибокого революційного змісту. Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843-1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх зробив висновок: ...вставайте, кайдани порвіте.