Запитання 1
Вперше Василь познайомився з Марусею під час збирання у лісі грибів і ягід
А)перебуваючи на ярмарку Б)на одному з весіль В)коли вона прийшла по воду до річки
Запитання 2
Василь працював у місті
А) шевцем Б)свитником В)кравцем Г)ковалем
Запитання 3
Найбільше Маруся полюбляла
А)читати книжки Б))відвідувати церкву В)господарювати по хаті Г)перебувати на вечорницях
Запитання 4
На згадку про себе Василь подарував Марусі
А)горішки Б)намисто В)хустку Г)черевики
Запитання 5
Наум Дрот спочатку не давав дозволу на одруження Василя з Марусею, оскільки хлопець був
А)сиротою і дуже бідним Б)вже засватаний на іншій дівчині В))вимушений іти в солдати Г) кріпаком
Запитання 6
Чому Маруся захворіла?
А)потрапила під зливу Б)отруїлася грибами В)травмувалася в саду Г)опеклася окропом
Запитання 7
Кульмінацією твору є
А)служба Василя в монастирі Б)хвороба Марусі В)смерть Марусі Г)Страждання Василя через втрату коханої
Запитання 8
Кого автор характеризує такими словами: "...на вигадки, на прикладки - поперед усіх: тільки його й чути, від
нього весь регіт іде"?
А)Василя Б)Наума Дрота В)Левка Цьомкала Г) купця-залізняка
Запитання 9
Що вирішує робити Василь після сметрі Марусі?
А)іти в солдати Б)постригтися в ченці В)втопитися в річці Г)піти світ за очі
Запитання 10
Що було незвичним для поховання Марусі?
А)не за священника Б)поховали у велике свято В)на похороні було мало людей
Г)за як на весілля, дружок, бояр.
Відповідь:
Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться
Світ козацьких пісень
Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не входили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.
Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки, життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.
Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.
Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.
Пояснення: