Тарас Григорович Шевченко – слава нашого народу – залишив по собі величезну творчу спадщину: чудові твори, славнозвісний "Кобзар", який уславив нашу поетичність. Про велику світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Навряд чи є на земній кулі куточок, де б не звучала полум’яна поезія Великого Кобзяря, навряд чи існує мова, якою б не було перекладено "Заповіт", де він просив нащадків згадувати його. Чарівна Шевченкова поезія викликала великий інтерес серед китайських читачів. За це народ свято шанує Шевченка.
Олександр Довженко у своєму оповіданні "Ніч перед боєм" створив два образи дідів, Платона та Савки. Устами своїх героїв, він показує нескореність та незламність духу стареньких, які не жаліють ані солдатів ані себе, заради перемоги, заради свого народу. Діди наказують солдатам захищати Батьківщину не дивлячись ні на що, не жаліти себе, не робити із себе жертву а йти діла і тільки боротися. На мою думку, ці образи - символи непереможного народу, нескореність не непохитність, це мужність, яка надихає не падати духом а йти до своєї мети попри усі невдачі та помилки.
Самі Платон та Савка загинули, коли потопили човен з німцями. І саме цей вчинок став для солдатів, як урок духовного очищення.
Тарас Григорович Шевченко – слава нашого народу – залишив по собі величезну творчу спадщину: чудові твори, славнозвісний "Кобзар", який уславив нашу поетичність. Про велику світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо. Навряд чи є на земній кулі куточок, де б не звучала полум’яна поезія Великого Кобзяря, навряд чи існує мова, якою б не було перекладено "Заповіт", де він просив нащадків згадувати його. Чарівна Шевченкова поезія викликала великий інтерес серед китайських читачів. За це народ свято шанує Шевченка.
Життєва філософія дідів
Объяснение:
Олександр Довженко у своєму оповіданні "Ніч перед боєм" створив два образи дідів, Платона та Савки. Устами своїх героїв, він показує нескореність та незламність духу стареньких, які не жаліють ані солдатів ані себе, заради перемоги, заради свого народу. Діди наказують солдатам захищати Батьківщину не дивлячись ні на що, не жаліти себе, не робити із себе жертву а йти діла і тільки боротися. На мою думку, ці образи - символи непереможного народу, нескореність не непохитність, це мужність, яка надихає не падати духом а йти до своєї мети попри усі невдачі та помилки.
Самі Платон та Савка загинули, коли потопили човен з німцями. І саме цей вчинок став для солдатів, як урок духовного очищення.