За Василем Скуратівським
БЕРЕЗЕНЬ
Гарний сьогодні видався день. Яскраве березневе со-
нечко голубить зір. На душі від того весело й святково.
Бабуся повитягали з-під припічка всілякі вузлики, пе-
редивляються їх. Чого там тільки нема! Он наїжачилося
насіння моркви, плескатіють бубки огірків, крадькувато
визирають темно-коричневі клубочки бурякової розса-
ди, дрібніють мачинки цибулі та щавлю...
— Бабусю, чого це ви так рано взялися за насіння? —
запитую з подивом. — Ще ж не вся земля розмерзлася.
— Воно-то так. Але ж незабаром земля стужавіє.
Одразу скільки роботи прибавиться: скопувати грядки,
садити й сіяти. А перед тим як висівати розсаду, треба
вже знати, чи справно вона перезимувала, чи гарно
проростатиме. Отож заздалегідь і перевіряють, яка вона.
— А як це зробити?
— Ось візьму з кожного вузлика по пучці розсади,
замочу її у воді. За тиждень-другий вона мусить
обов'язково набубнявіти. Та й час уже не такий ранній,
як тобі здається. Вісімнадцятого березня день почне
переважувати ніч. А коли надійде теплий Олексій, то,
кажуть, розсаду в хаті посій.
— А коли ж Олексій настає?
— Він завше дотримується одного числа — тридця-
того березня. На теплого Олекси пасічники вже мусять
винести в сад вулики, щоб бджоли зробили обліт. А для
цього потрібне тепло. Тому й теплим його назвали.
За роботою незчулися, як у хату дідусь зайшов.
— З Новим роком вас, добрі люди!
Я здивовано глянув на нього. З якої це нагоди?
— Ви, дідусю, — кажу сміючись, — переплутали пори
року. Весна ж надворі!
Він усміхнувся, але ні слова не сказав у одвіт.
Натомість пішов до лави, сів біля вікна. Потім зняв
шапку, розстебнув гудзики на кожушині:
129
Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»
Можливо, раніше так і було, але не сьогодні! Щоб стати успішним і випередити дипломованих відмінників, потрібно працювати над виробленням навичок і якостей, які корисні в сучасному суспільстві. Звичайно, в університеті та в школі можна навчитися багатьом цікавим речам, але вони не до вам здобути успішну кар'єру, або фінансове благополуччя. Ви можете підвищити свою ерудицію, розширити свій кругозір, із захопленням вивчати спадщину великих митців. Все це неодмінно цікаве та пізнавальне, але не варто думати, що після вивчення всього цього, отримавши на підтвердження диплом, ви успішно працевлаштуєтесь, і будете мати трудову зайнятість на найближчі 40 років, і будете отримувати високу заробітну плату. Варто усвідомити, що ця система успішної кар`єри вже не працює і потрібно шукати нові шляхи досягнення її.
В більшості випадків молодь вирішує вступити до вищого навчального закладу на автопілоті, та обирає професію не «по душі», а ту, яка користується популярністю, є престижною, приносить багато грошей, яку порадили батьки, або знайомі і т.д. І, в основному, не так заради знань, як заради самого диплому. В цьому й проблема сучасного суспільства - всі з освітою, але неосвічені.