«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
людина дістає від природи все, що їй потрібно для життя: тепло, повітря, воду, їжу, одяг, житло. вона вивчає природу, щоб уміти використовувати її багатства. до польоту птаха, людина зробила літак. за зразками природи побудовано мости, човни, землерийні машини. природа захоплює нас своєю неповторні красою. ти милуєшся квітучим кущем, польотом метелика, співом а знаєш ти, що зелений колір знімає втому, заспокоює людину? природа зміцнює наше здоров'я. загартовують, наприклад, ігри на свіжому повітрі купання в річці, морі, прогулянки до лісу в у пори року. любов до природи, турбота про ні робить людей добрішими. вивчаючи природу, ти відкриваєш для себе щось нове: гусінь схожа на сучок, метелик -на квіточку, горобчик стрибає по землі голуб — у народі є звичай: народжується дівчинка — садять калину, а хлопчик — дуба. щоб рослі дівчинка красивою, як калина, а хлопчик — сильним, як дуб. природа — непрочитана книжка. учись її читати! шануй природу!
«Добрий день, Яво! Ти мене зовсім не знаєш, але особисто мені здається, що я тебе знаю вже не один рік. У всякому разі, я знаю багато твоїх пригод і витівок, знаю де ти живеш, знаю твоїх друзів, знаю, як ти виглядаєш, вважаю, що знаю і твій характер. Добре взнати тебе мені до дуже цікава книга В. Нестайка, в якій ти і твій кращій друг Павлуша були головними героями.
Ви з Павлушею найкращі друзі та напарники, затоваришувати з вами хотіла б і я. З вами мені було б дуже цікаво, бо ти постійно вигадуєш різноманітні витівки, які іноді, на перший погляд, здаються навіть злими, але це зовсім не так, бо ви з Павлушею лише хочете, щоб у селі ви завжди були на виду і щоб про вас постійно говорили. Мені здається, що тієї енергії, яка буквально фонтанує з тебе, вистачило б і на мене. Та й сама я здатна вигадувати цікаві розваги, які обов’язково б тебе захопили.
Я впевнена, що, незважаючи ні всі свої витівки, ти, Яво, добрий, співчутливий до чужого горя та сміливий хлопець. Крім того, я розумію, що попри усі твої суперечки з Павлушею ти для нього справжній друг, таким би справжнім другом ти був би і для мене.
Мені було дуже цікаво читати оповідання про твої пригоди, при кмітливі, веселі і відчайдушні витівки, які ти вигадував і разом з Павлушею приймав у них участь. Не менш цікаво мені було б разом з тобою брати участь у цих витівках.
Книга В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» мені дуже сподобалася, а поки я її читала, ти, Яво, та твій товариш Павлуша стали для мене справжніми друзями. Я сподіваюсь, що якби нам довелося жити в одному селі, ходити в одну школу та разом відпочивати, я б теж стала для тебе не менш гарним другом, ніж Павлуша.
Ти, Яво, добрий, веселий та дотепний, і спогади про тебе залишаться у мене на все життя. А зараз я з тобою прощаюся і сподіваюся, що усе твоє життя буду добрим, веселим і щасливим, як і твоє дитинство.
людина дістає від природи все, що їй потрібно для життя: тепло, повітря, воду, їжу, одяг, житло. вона вивчає природу, щоб уміти використовувати її багатства. до польоту птаха, людина зробила літак. за зразками природи побудовано мости, човни, землерийні машини. природа захоплює нас своєю неповторні красою. ти милуєшся квітучим кущем, польотом метелика, співом а знаєш ти, що зелений колір знімає втому, заспокоює людину? природа зміцнює наше здоров'я. загартовують, наприклад, ігри на свіжому повітрі купання в річці, морі, прогулянки до лісу в у пори року. любов до природи, турбота про ні робить людей добрішими. вивчаючи природу, ти відкриваєш для себе щось нове: гусінь схожа на сучок, метелик -на квіточку, горобчик стрибає по землі голуб — у народі є звичай: народжується дівчинка — садять калину, а хлопчик — дуба. щоб рослі дівчинка красивою, як калина, а хлопчик — сильним, як дуб. природа — непрочитана книжка. учись її читати! шануй природу!