"Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір" — це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам — Ганні Іванівні та Панасу Дем'яновичу.
Книги письменник написав, коли йому було вже п'ятдесят чотири роки. З любов'ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи — це наближає читача до автора.
Михайлик, головний герой творів, — звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім'ї, не мав змоги ходити до школи — не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною. Батько носив його до школи на руках.
І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся...
"Щедрий вечір" — це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.
Він дуже любив книги. Разом з дядьком Себастіяном їздив до сусіднього села в бібліотеку. Там учитель Дмитро Онисимович вибрав йому дві найтовщі книги. Одна з них — п'єси Шекспіра.
Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з'явилась у нього мрія — написати таку п'єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п'єси ставили . в театрі...
Першу п'єсу написав у четвертому класі... А потім — ще багато-багато книжок.
4)Славко дуже поспішав зустрітися з Лілі після її вистави, але потім він побачив, як вона виходить з театру з Юльком і не наважився до неї підійти. Напевно Славко не підійшов до Лілі тому, що він не був присутнім на її виставі.Та ще й побачив, як вона виходить з Юльком; не хотів щоб Юлько принижував його перед Лілі, не хотів щоб все почалося з сварки.Але справа не в Юлькові, а в Лілі.Славко кохав Лілі, і тому не наважився підійти до неї.
6)"Я доведу тобі, що ти даремно пропадаєш тут цілими вечорами. За один вечір я..."
Це було неправильно. Славко і сам чудово розумів, що у Юлька немає шансів, бо той ніколи не тримав шпаги у руках. Так професіонали ніколи не роблять, але іноді емоції беруть верх над розумом і людина робить дурниці , як це і зробив Славко
"Гуси-лебеді летять..." і "Щедрий вечір" — це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам — Ганні Іванівні та Панасу Дем'яновичу.
Книги письменник написав, коли йому було вже п'ятдесят чотири роки. З любов'ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи — це наближає читача до автора.
Михайлик, головний герой творів, — звичайний сільський хлопчик. Він жив у бідняцькій сім'ї, не мав змоги ходити до школи — не було у що взутися. Але його батьки дуже хотіли, щоб він вивчився, став людиною. Батько носив його до школи на руках.
І Михайлик порадував батьків: його прийняли відразу до другого класу, бо хлопчик сам вже навчився читати. Та й у другому класі він довго не засидівся...
"Щедрий вечір" — це опис життя Михайлика, учня четвертого класу.
Він дуже любив книги. Разом з дядьком Себастіяном їздив до сусіднього села в бібліотеку. Там учитель Дмитро Онисимович вибрав йому дві найтовщі книги. Одна з них — п'єси Шекспіра.
Із книжок Михайлик дізнався багато цікавого. І з'явилась у нього мрія — написати таку п'єсу, таку книжку, щоб там були і дядько Себастіян, і дядько Микола, й інші односельці. Хотів він, щоб його п'єси ставили . в театрі...
Першу п'єсу написав у четвертому класі... А потім — ще багато-багато книжок.
Мрія здійснилась — його п'єси ставлять у театрі.
4)Славко дуже поспішав зустрітися з Лілі після її вистави, але потім він побачив, як вона виходить з театру з Юльком і не наважився до неї підійти. Напевно Славко не підійшов до Лілі тому, що він не був присутнім на її виставі.Та ще й побачив, як вона виходить з Юльком; не хотів щоб Юлько принижував його перед Лілі, не хотів щоб все почалося з сварки.Але справа не в Юлькові, а в Лілі.Славко кохав Лілі, і тому не наважився підійти до неї.
6)"Я доведу тобі, що ти даремно пропадаєш тут цілими вечорами. За один вечір я..."
Це було неправильно. Славко і сам чудово розумів, що у Юлька немає шансів, бо той ніколи не тримав шпаги у руках. Так професіонали ніколи не роблять, але іноді емоції беруть верх над розумом і людина робить дурниці , як це і зробив Славко