Важко описати що таке щастя взагалі. І також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. Щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха?Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина. Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.
Постійним мотивом поетичної творчості Поля Верлена було злиття у єдине ціле людини і природи, порівняння душевного стану ліричного героя і природних явищ. У його віршах внутрішні настрої і природа не просто доповнювали один одного, а створювали цілісний світ. Тому одним з найбільш улюблених художніх прийомів поета було олюднення природи, яке виявлялося в метафорах, порівняннях, епітетах та інших засобах, що робили живим усе навкруги.
Але найприкметнішою рисою поетичної творчості Поля Верлена була її музикальність. Для нього оточуючий світ відкривався через звуки. Він чув мелодію у всьому, що бачив — у людях, у їхніх думках, у пейзажах, які потім і відтворював у своїх віршах з надзвичайною витонченістю. Кожна травинка, кожний лист, кожна дощова крапля, кожне дерево, кожна пташка неначе народжували ледь чуттєві звуки, які міг чути лише він, які відгукувалися у його душі.
Музичність поетичних творів Поля Верлена полягає у повній гармонійності звукосполучень, у дивовижному поєднанні звуків з емоціями і почуттями, крім того, вона з самого початку закладена у французьку мову. Саме ця музичність викликає складності при перекладі віршів Поля Верлена на інші мови.
Програмним твором Поля Верлена стала поезія «Поетичне мистецтво», у якій автор відобразив свої естетичні погляди. У цій поезії Верлен визначив основні принципи символізму та імпресіонізму, до яких і відкрив шлях своєю творчістю. Цей вірш якнайточніше відобразив особливості творчого методу поета, а потім став поетичним маніфестом для усіх символістів того часу. Для Поля Верлена головним було інтуїтивне пізнання мрій і думок людей, таємничого світу їх почуттів, неповторного і незрозумілого світу природи.
Поль Верлен був упевнений, що музичність повинна бути найпрогресивнішим засобом вираження поетичного відчуття світу, найпотаємніших людських емоцій, найтонших вражень. За до музичності поет прагнув відчути, а потім відобразити у своїх віршах духовний ореол особистості, тобто те, що хвилює ту чи іншу людину. Як не дивно, але Верлен міг лише відчувати духовну сутність оточуючого світу, який приваблював його усе життя але так і не розкрив до кінця свої глибини.
Витончена краса пейзажів душі Поля Верлена, відображена у його віршах, за своєю вишуканою формою і своїм естетичним змістом стала яскравим виявом абсолютно нового «поетичного мистецтва», яке він протиставляв правилам раціоналізму і класицизму. Художні відкриття Поля Верлена у подальшому стали поштовхом до розвитку й утвердженню модернізму. Він повів за собою не тільки ціле покоління представників французького символізму, а й найкращих літературних митців Європи, зокрема й України.
Постійним мотивом поетичної творчості Поля Верлена було злиття у єдине ціле людини і природи, порівняння душевного стану ліричного героя і природних явищ. У його віршах внутрішні настрої і природа не просто доповнювали один одного, а створювали цілісний світ. Тому одним з найбільш улюблених художніх прийомів поета було олюднення природи, яке виявлялося в метафорах, порівняннях, епітетах та інших засобах, що робили живим усе навкруги.
Але найприкметнішою рисою поетичної творчості Поля Верлена була її музикальність. Для нього оточуючий світ відкривався через звуки. Він чув мелодію у всьому, що бачив — у людях, у їхніх думках, у пейзажах, які потім і відтворював у своїх віршах з надзвичайною витонченістю. Кожна травинка, кожний лист, кожна дощова крапля, кожне дерево, кожна пташка неначе народжували ледь чуттєві звуки, які міг чути лише він, які відгукувалися у його душі.
Музичність поетичних творів Поля Верлена полягає у повній гармонійності звукосполучень, у дивовижному поєднанні звуків з емоціями і почуттями, крім того, вона з самого початку закладена у французьку мову. Саме ця музичність викликає складності при перекладі віршів Поля Верлена на інші мови.
Програмним твором Поля Верлена стала поезія «Поетичне мистецтво», у якій автор відобразив свої естетичні погляди. У цій поезії Верлен визначив основні принципи символізму та імпресіонізму, до яких і відкрив шлях своєю творчістю. Цей вірш якнайточніше відобразив особливості творчого методу поета, а потім став поетичним маніфестом для усіх символістів того часу. Для Поля Верлена головним було інтуїтивне пізнання мрій і думок людей, таємничого світу їх почуттів, неповторного і незрозумілого світу природи.
Поль Верлен був упевнений, що музичність повинна бути найпрогресивнішим засобом вираження поетичного відчуття світу, найпотаємніших людських емоцій, найтонших вражень. За до музичності поет прагнув відчути, а потім відобразити у своїх віршах духовний ореол особистості, тобто те, що хвилює ту чи іншу людину. Як не дивно, але Верлен міг лише відчувати духовну сутність оточуючого світу, який приваблював його усе життя але так і не розкрив до кінця свої глибини.
Витончена краса пейзажів душі Поля Верлена, відображена у його віршах, за своєю вишуканою формою і своїм естетичним змістом стала яскравим виявом абсолютно нового «поетичного мистецтва», яке він протиставляв правилам раціоналізму і класицизму. Художні відкриття Поля Верлена у подальшому стали поштовхом до розвитку й утвердженню модернізму. Він повів за собою не тільки ціле покоління представників французького символізму, а й найкращих літературних митців Європи, зокрема й України.