Як називає Т. Шевченко Україну у посланні
варіанти відповідей
край тихий, рідна Україна
рай тихий, своя країна
рай тихий, велика руїна
край рідний, своя країна
Запитання 2
Відтворіть зміст цитати "В своїй хаті своя й ..."
варіанти відповідей
правда, і сила, і воля
правда, і слава, і воля
правда. і доблесть, і доля
правда, і братство, і воля
Запитання 3
Чого їдуть українці на чужину
варіанти відповідей
шукати вічного добра
шукати доброго добра
шукати братерства вірного
шукати святого щастя
Запитання 4
Відтворіть зміст цитати "Настане суд, заговорять ...! І потече сторіками кров у синє море"
варіанти відповідей
і Дніпро, і кручі
і Дніпро, і доли
і Дніпро, і поле
і Дніпро, і гори
Запитання 5
Відтворіть зміст цитати
"У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
... укривалась!"
варіанти відповідей
степом
полем
вітром
волею
Запитання 6
Який художній засіб використано в цитаті "І Коллара читаєте з усієї сили"
варіанти відповідей
оксюморон
анафору
метонімію
літоту
Запитання 7
Який художній засіб використано в цитаті "І потече сторіками кров у синє море дітей ваших"
варіанти відповідей
анафора
гіпербола
метонімія
градація
Запитання 8
До кого звертається поет у цитаті
"Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь".
варіанти відповідей
українського народу
української інтелігенції
іноземців
прадідів
Запитання 9
Який художній засіб використано в цитат тити, кажуть, хочуть материні очі современними огнями"
варіанти відповідей
літота
метонімія
синекдоха
оксюморон
Запитання 10
Який художній засіб використано в цитаті
"Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають".
варіанти відповідей
анафора
епіфора
літота
гіпербола
Запитання 11
Відтворіть зміст цитати
"Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її ..."
варіанти відповідей
розривають
розбивають
розпинають
розкривають
Запитання 12
Відтворіть зміст цитати
"І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
..."
варіанти відповідей
тихо засіяє...
мило засіяє...
звісно засіяє...
мрійно засіяє...
Объяснение:
Остап:
1)«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю, яких Остап слухав затаївши дух й не зводячи розжеврілого ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».
З цієї цитати ми дізнаємося про те, що він мужній, відважний та хоробрий хлопець
2)«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…»
Закликає українців не пливти за течією, а боротися за свої права
3) Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном».
Дуже волелюбний та незламний, уособлення ідеального мужнього чоловіка, який виріс на розповідях про бестрашне козацтво
Соломія:
1)«Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…»
Також незламна та сильна жінка, яка понад усе кохає Остапа, готова піти заради нього на будь які жертви
2)«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди».
Тут цитата говорить сама за себе
3)«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь, прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого пострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях… Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…»
Соломія вражає своїми рисами характеру. Це товариськість, відданість, відчайдушність, упевненість, жертовність.
Відповідь:
Пояснення:Від дорослих ми часто чуємо: "Гуртом і батька легше бити". Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність — це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка "Захар Беркут" зображено, як єдність, згуртованість та відданість своїй Батьківщині можуть до здолати найстрашнішого ворога.
Вражає своєю сміливістю Максим Беркут, син Захара, що з полону намагається до своєму народу. Мирослава, кохана Максима, нічого не злякалася і допомагає здолати монголів тоді, коли її батько став зрадником. Але головним героєм твору є Захар Беркут, що не лише стоїть над громадою і вміло керує, а й відважний та відданий своєму народові. Він наважується битись до кінця, не зважаючи на те, що його син у полоні монголів. Захар Беркут не дає батьківській любові переважити громадський обов'язок. Дії оборонців відважні і разом з цим точні. Спільнота працює, ніби одна людина. Розуміють один одного, вболівають за кожного. Прекрасна сила єдності показана у цьому творі, і підтвердженням думки про необхідність єдності є останні слова Захара Беркута: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю".
Я повністю згоден з цими словами ватажка тухольців. З історії ми знаємо багато прикладів, коли розбрат призводив до поразки. З неї ж таки ми довідуємось, що коли під час біди люди, князівства, країни об'єднувались, то завжди перемагали. Отже, сила наша в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині.