В “Історії русів” викладено історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Русами у творі називають українців. Для написання твору автор використав козацькі літописи, власн сторичні документи. Основним змістом твору є героїчна боротьба українського народу, який відстоював свою рідну землю, вів боротьбу з різними поневолювачами — татаро-монголами, поляками, литовцями, росіянами.
У центрі розповіді видатні борці за волю України — Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, П. Полуботок, яких автор високо оцінює. У творі засуджено кріпацтво, ліквідацію автономного самоврядування на Лівобережжі та Слобожанщині. Основна ідея твору — утвердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток.
В “Історії русів” викладено історичний розвиток України від найдавніших часів до 1769 р. Русами у творі називають українців. Для написання твору автор використав козацькі літописи, власн сторичні документи. Основним змістом твору є героїчна боротьба українського народу, який відстоював свою рідну землю, вів боротьбу з різними поневолювачами — татаро-монголами, поляками, литовцями, росіянами.
У центрі розповіді видатні борці за волю України — Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа, П. Полуботок, яких автор високо оцінює. У творі засуджено кріпацтво, ліквідацію автономного самоврядування на Лівобережжі та Слобожанщині. Основна ідея твору — утвердження права кожного народу на самостійний державно-політичний розвиток.
Объяснение:
Цареве сімейство
Там, де гори і долини,
Де гуляє вітровій, —
Там цвіте краса-країна
З дивним ім'ям Сльозолий.
І колись в країні тій
Був па троні цар Плаксій,
Голова його мов бочка,
Очі — ніби кавуни.
В Плаксія було три дочки
І плаксивих три сини.
Старша звалася Нудота,
Середульшенька — Вай-Вай,
Третя донечка — Плакота,
Всі сльозливі через край.
А цареві три сини
Так і звались — Плаксуни.
Отака була сім'я
У царя у Плаксія.
Цілі дні вони сиділи,
Голосили, та сопіли,
Та стогнали, та ревли,
Сльози відрами лили.
Цар Плаксій велів сердито:
"Хай із ними день при дні
Плачуть всі в країні діти,
Бо сміятись і радіти
У моєму царстві — ні!
Хто всміхнеться — в часі тім
Я того негайно з'їм!"
Ще була у Плаксія
Грізна гвардія своя:
В ній служили молодці
Забіяки-сльозівці.
Хто сміявсь — вони хапали
І нагайками шмагали,
Так що в царстві тому скрізь
Вистачало плачу й сліз.
Цар любив, як плачуть діти,
Бо любив їх сльози пити.
Отакий був цар Плаксій
Україні Сльозолий.
Дядько Лоскотон
Але в тому диво-царстві,
Зневажаючи закон,
Жив у мандрах і митарстві
Добрий дядько Лоскотон.
Він приходив кожний вечір —
Хай чи дощ іде, чи сніг —
До голодної малечі
І усім приносив сміх.
Мав він вдачу теплу й щиру,
Объяснение:
Пишите аккуратно, без ошибок, желаю вам получить хорошую оценку!