Я народився в один рік з Лесею Українкою, мій прапрадід був ректором Києво-Могилянської академії, в дитинстві я любив читати пригодницькі
романи Жуля Верна та Фенімoрa Купера, знав напам'ять багато віршів
Тараса Шевченка, вчився у Віденському університеті, у Києві грав у
театрі Миколи Садовського, емігрував після захоплення більшовиками
влади, згодом повернувся в Україну. Був заарештований, а мій син за
намагання звільнити мене, був розстріляний радянською владою без
пред'явлення звинувачення. Хто я? *
шкідливі звички — не корисні або шкідливі дії, які люди повторюють знову і знову, незважаючи на те, що вони створюють загрозу для здоров’я і можуть мати в собі елементи психічних розладів.
звичка — це форма поведінки , яка в певних умовах набуває характеру потреби. якщо звичка робить негативний вплив на організм людини, на його здоров’я, руйнує його життя — це шкідлива звичка.
багато шкідливих звичок набувають характер залежності, тобто людина знає про шкоду звички, але не може від неї позбутися через те, що вона приносить короткочасне задоволення або полегшення. деякі шкідливі звички зберігаються, тому що людина не підозрює про свою звичкою або не вважає її шкідливою (в усякому разі, для себе).
відповідь:
моя сім’я складається з трьох осіб: мама, тато та я. маму звуть людмила іванівна, а тата — олександре віталійовичу. ми всі разом любимо подорожувати.
минулого літа ми їздили до миколаїва. ми з мамою ходили в зоопарк. там багато звірів і птахів. особливо нам мавпа. вона весела та смішна. ми з мамою назвали її анфісою. часто гуляючи в парку, ми заходили й в зоопарк. я підходила до анфіси, посміхалася їй, махала рукою. мама теж її полюбила.
одного разу ми зайшли, а анфіси немає. мені стало дуже сумно, а мама мене заспокоювала. і мені було добре поруч з мамою. через день ми побачили нашу анфісу. як добре, що мама завжди поруч! вона все знає і може мені .
я дуже люблю свою сім’ю — своїх маму й тата. мама завжди є мені в скрутну хвилину, а тато захищає всю нашу родину.
пояснення: