Визначте які норми літературної норми порушено. відредаговані речення запишіть. 1) дякуючи наполегливій праці кожен може досягти успіху. 2) ходити по залізничним коліям дуже небезпечно. 3) туристи , відпочиваючі на узбережжі , милувались мальовничими крає. 4) а моя особиста думка по поводу цього питання вас не цікавить? 5) ми прагнемо до прогресу нестримного руху вперед.
Відповідь:
1. Моя думка, Григір Тютюнник так трагічно завершив свій твір, щоб підкреслити, що війна майже не знає, що таке милосердя, справедливість. Коли читач вже готовий радіти поверненню хлопця до рідної домівки, сліпа куля обриває будь-яку надію на щасливе завершення історії.
2. Щодо власного варіанта закінчення повісті, то я завжди за хепі-енд. В моєму варіанті це виглядало б так. Втікаючий полонений встигає добігти і заховатися і глибокій балці. Куля цвихнула поруч з Климком і вибила в нього з під ніг пилюку. З голосним свистом на переїзді раптом з"явився паровоз з довгим хвостом вагонів, який відрізав ворога від втікача. Звідкись збоку на до Климкові прибіг Зульфат. Хлопці добре знають цю місцевість, тому встигають також втекти. Климко віддає сіль. Каже Наталі Миколаївні, що вона може залишитися тут жити скільки їй потрібно. Відпочиває і через кілька днів збирається в дорогу до тітки Марини.
Пояснення:
Хтось сказав, що примножувати добро — це означає придбати собі якісь добротні речі, тобто накопичувати матеріальні цінності, бо вони є для них показником гарного, забезпеченого життя.
Інші відповідали, що для них це означає віддавати людям свою ласку, тепло, доброту. За отримане від когось добро розплачуватися ним, а отже, його примножувати. Таким чином, примножувати означає віддавати.
Мені до душі слова В. Симоненка, який писав:
Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для інших виборює життя.
А до якої думки схиляєтеся ви?