Визначте віршовий розмір поетичного твору С. Чернілевського «Теплота родинного
інтиму»:
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив’язала до небес.

Музика. Вона завжди поруч з нами. В поривах вітру, в голосах людей, в шумі міста і в кожному звуці, які нас оточують кожного дня. Все, що потрібно лише слухати.

Не одноразово повторюю, що життя - це музика, яку ти сам щодня пишеш. Ти довіряєш її людям, думаєш, що вони хоча б намагатимуться її зрозуміти. Зрозуміти, чому ти обрав саме ці ноти, акорди, темп. Чому саме ця тональність припала тобі до душі, і чому з часом вона переходить у зовсім іншу. Зрештою, навіщо тут паузи. Ти будеш надіятись, що вони зрозуміють, тільки цього зараз хоче твоя душа. Але ні! Вони захочуть зробити "краще".

Вони почнуть все виправляти

стираючи з паперу криво виведені простим олівцем паузи, змінювати тональності прибавляючи все більше і більше темпу. З часом вони почнуть додавати кольорові олівці говорячи, що так веселіше, гарніше. Люди, яким ти довірив свою мелодію, наповнили її зовсім іншим змістом, додавши в неї брехню і розмалювавши її у всі кольори веселки. Вони думали, що своїми веселими кольорами зможуть все змінити, але їм не вдалось. Твоя рідна мелодія ще досі тут, вона у тобі.

Усе що ми любимо причиняє нам біль, як ті акорди і терції, що досі нав'язливо повторюються в думках, так і ті люди, які дійсно бажали нам тільки добра, але, на жаль, вони зробили тільки гірше.

Ці ноти можуть спричинити дуже багато болю, але це ніколи не завадить їм бути рідними...

Поезія «Виклик» написана у 1862 році. Цей вірш було покладено на музику, і згодом пісня "Ніч така місячна..." стала такою популярною, що стала народною.
Вірш «Виклик» належить до інтимно-пейзажної лірики. У цьому вірші поет гармонійно поєднує картину української ночі зі станом душі ліричного героя, закоханого юнака.
Головна ідея твору - оспівування кохання як високого почуття і захоплення мальовничою природою; крім того, у вірші знайшли відображення соціально-громадянські проблеми того часу.
Вірш названий «Виклик» тому, що ліричний герой кличе свою кохану на побачення.
Художні засоби: епітети: «ніч – місячна, зоряна», «гай – чарівний», «небо – незміряне, всипане зорями», «осичина – струнка», «перли – ясні», «розмова – тиха», «роса – кра та багато інших.

порівняння: «гріє, як жар».

метафори: «…злоба підслухала», «нічка приспала всіх, соном окутала»;

метафоричне порівняння: «ясно, хоч голки збирай...», «гай – ніби променем всипаний»; «вороги – знуджені працею»; «нам – окраденим долею…»;

гіпербола : «і над панами я пан!», «хвиля кохання»..

метафоричне звертання, вживання зменшувано-пестливих форм: «моя рибонько». зменшувано-пестливі форми: «ніженьки», «до хатинньки», «лебедонько», «до серденька», «нічка