Визначте художньо-виражальні засоби в наведеному фрагменті.
«Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар»

Ця техніка непроста, Багатьом допомага. Може швидко рахувати Та малюнки малювати. Про цікаве розказати, Складний текст перекладати, Різні фільми показати, Гарну пісню заспівати. Загадки про комп’ютерну мишку Миша на столику живе. Крупи миша та не гризе, Водить стрілку курсору По екрану монітора. (Комп’ютерна миша.) ~~~ Має хвостик, очі-кнопки, Не боїться кішки! Під долонею працює Вправна, зручна…(Мишка) ~~~ В неї довгий сірий хвіст, До курсору має хист. (Комп’ютерна мишка ) ~~~ Скромний сірий колобок Довгий, тонкий проводок Зверху на коробці Дві великі кнопки В тебе є хороша книжка, А в комп’ютера є ……(мишка). Загадки про клавіатуру Сотня клавіш, різні знаки Спершу учні – небораки, А тепер раз – два і готово Відстукали слово. Ось де пальцям фізкультура І це все – ……(клавіатура). ~~~ Є багато різних кнопок І струнка статура. Відгадайте, діти, що це? Це… (клавіатура) Загадки про монітор Ось на нім комп’ютер пише І малює без зупинки Найцікавіші картинки А влаштовує цей хор Чарівник наш – ……(монітор) ~~~

Тарас  Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна знову може стати самостійною державою, що її історія не закінчилася, вона продовжиться в майбутньому за справедливого суспільного ладу.

Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому — батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже «все гине, — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже. Що діялось в світі. Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…»

Вірш починається романтичною картиною природи із згадками про колишню Україну, яка протиставляється сучасній, коли країна

Обідрана, сиротою

Понад Дніпром плаче;

Тяжко-важко сиротині,

А ніхто не бачить…

Шевченко називає Основ’яненка отаманом, батьком, орлом сизокрилим, сподіваючись, що до його авторитетного слова люди прислухаються.