Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням, розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням
Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя
Алегоричні образи: Бджола - образ працьовитої людини; Шершень - образ лінивої людини
Композиція: основна частина — оповідна, де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою
Мені дуже подобається казка «Мудра дівчина», в якій зображено кмітливу та винахідливу дівчину Марусю, що відгадала усі загадки пана, впоралася з усіма завданнями. Тим самим дуже допомогла своєму батькові у скрутному становищі. «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?» — питав пан. І лише справді мудра дівчина могла дати таку точну відповідь: «Ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає щоб заснути».
Хотів пан загадати таку загадку, щоб дівчину затримати у себе, та Маруся завжди знаходила правильну відповідь. А коли вона до розібратися, яка з двох кобил є справжньою матір’ю маленького лошати, пану нічого не залишилося, як відпустити її.
Тож ми бачимо, що багатії й користолюбці завжди зазнають поразки. У цій казці змальовано мудрість й винахідливість простих людей.
Щирі почуття й повага до старших протиставляються у творі пихатості, жадібності, духовному убозтву користолюбців.
Рід: ліро-епос
Жанр: літературна байка
Тема: розповідь про важливу роль праці за покликанням, розкриття суперечності між трудовим життя і паразитичним існуванням
Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя
Алегоричні образи: Бджола - образ працьовитої людини; Шершень - образ лінивої людини
Композиція: основна частина — оповідна, де автор на конкретних прикладах пропагує ідею «сродної» праці, наголошує, що немає нічого кращого для людини, як жити за своєю природою
Твір входить до збірки «Байки харківські».
Мені дуже подобається казка «Мудра дівчина», в якій зображено кмітливу та винахідливу дівчину Марусю, що відгадала усі загадки пана, впоралася з усіма завданнями. Тим самим дуже допомогла своєму батькові у скрутному становищі. «Що є в світі ситніш, прудкіш, миліш над усе?» — питав пан. І лише справді мудра дівчина могла дати таку точну відповідь: «Ситніш над усе — земля-мати, бо вона всіх годує й напуває; прудкіш над усе — думка, бо думкою враз куди хоч перелетиш; а миліш над усе — сон, бо хоч як добре та мило чоловікові, а все покидає щоб заснути».
Хотів пан загадати таку загадку, щоб дівчину затримати у себе, та Маруся завжди знаходила правильну відповідь. А коли вона до розібратися, яка з двох кобил є справжньою матір’ю маленького лошати, пану нічого не залишилося, як відпустити її.
Тож ми бачимо, що багатії й користолюбці завжди зазнають поразки. У цій казці змальовано мудрість й винахідливість простих людей.
Щирі почуття й повага до старших протиставляються у творі пихатості, жадібності, духовному убозтву користолюбців.