1. Який сон снився Захару Беркуту ? ( що Сторож падає на нього. Цитата "і разом, звільна перехиляючись, святий камінь рушається з місця і з страшенним лускотом валиться на нього".
2. Чиї слова "Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! " (Захара Беркути)
3. Кого описано "... в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима і з блискучим топірцем за поясом". (Мирослава)
4. Хто порадив тухольцям не спиняти монголів перед тісниною, а впустити в кітловиу, обступити і знищити всіх, або виморити голодом (Максим)
5. Хто порадив збити драбини, щоб з їхньою до штурмувати скелі ? (Тугар Вовк)
6. Чиї слова і до кого "Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо " ? (Бурунди-бегадира до Тугара Вовка )
7. Як довго тривала пожежа в селі ? (цитата "Може, зо дві години тривала пожежа...")
8. Хто запропонував спалити село ? (Тугар Вовк)
9. Що сталося з прадавньою липою, яка була свідком всіх громадських копних зборів ? ( цитата "З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа... ")
10. Чому монгольске військо змушене було спати напотемки, без вогнів у таборі ? (тому що під час пожежі вони спалили і знищили все, що могло горіти)
11. Хто обіцяв Тугару Вовку всі гори в дідицтво, і велике карпатське князівство ? ( Пета)
12. Кому належать слова: "Тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити " ? (Максим Беркут)
13. Чим займався Захар Беркут, коли монголи штурмували скелі ? (лікував поранених)
14. Хто навчив тухольців як можна скинути монголів з драбинами зі скель ? (Мирослава)
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Відповідь:
1. Який сон снився Захару Беркуту ? ( що Сторож падає на нього. Цитата "і разом, звільна перехиляючись, святий камінь рушається з місця і з страшенним лускотом валиться на нього".
2. Чиї слова "Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета! " (Захара Беркути)
3. Кого описано "... в білім полотнянім, шовком перетиканім плащі, з луком за плечима і з блискучим топірцем за поясом". (Мирослава)
4. Хто порадив тухольцям не спиняти монголів перед тісниною, а впустити в кітловиу, обступити і знищити всіх, або виморити голодом (Максим)
5. Хто порадив збити драбини, щоб з їхньою до штурмувати скелі ? (Тугар Вовк)
6. Чиї слова і до кого "Ти запровадив нас у сесю западню, відки ми вийти не можемо " ? (Бурунди-бегадира до Тугара Вовка )
7. Як довго тривала пожежа в селі ? (цитата "Може, зо дві години тривала пожежа...")
8. Хто запропонував спалити село ? (Тугар Вовк)
9. Що сталося з прадавньою липою, яка була свідком всіх громадських копних зборів ? ( цитата "З жалібним стогнанням гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа... ")
10. Чому монгольске військо змушене було спати напотемки, без вогнів у таборі ? (тому що під час пожежі вони спалили і знищили все, що могло горіти)
11. Хто обіцяв Тугару Вовку всі гори в дідицтво, і велике карпатське князівство ? ( Пета)
12. Кому належать слова: "Тухольці ціпкий народ: кого раз у руки зловлять, то вже не люблять пустити " ? (Максим Беркут)
13. Чим займався Захар Беркут, коли монголи штурмували скелі ? (лікував поранених)
14. Хто навчив тухольців як можна скинути монголів з драбинами зі скель ? (Мирослава)
Пояснення:
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.