-Привіт. -Привіт. -А де ти відпочивав на цьго літа? - Я був у бабусі.А ти куди їздив(-ла)? -А я цього року відпочивав в Одесі. -Круто, і що там було цікавого? - Я відвідав (-ла) декілька екскурсій. А також зїздив(-ла) покупатися до Чорного моря. - А що цікавог було на екскурсіях? - На екскурсіях мені розповідали про історію Одеси, про КатеринуІІ, Дюка де Рішілье ,про Йосифа де Рибаса та про багато інших історичних персонажів Одеси. - А які пам*ятки ви бачили? - Ми проходили по Приморському бульвару, е знаходяться Потьомкінські сходи, пам*ятники Дюку де Рішільє та Пушкіну. Також ми були в Одеському театрі опери та боллету. Він дуже великий та неймовірно гарний. - А що ще було? - А ще ми були на Дерибасівській вулиці. Там знаходяться пам*ятники Утьосову, Уточкіну та 12-ому стільцю. Та й взагалі було багато-багато цікавого. - Ну добре, мені час йти. -Добре,бувай. -Бувай. - -
» Кожен, хто сповнений благородних поривань, для Пузиря — дивна людина: «Чудні люди! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам'ятники якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони... їм кишені продирають».
Грубість і цинічність Пузиря драматург майстерно передає через його мову, насичену дієсловами в наказовій формі, згрубілими фразеологізмами, лайливими словами: «Так ви зробіть у Мануйлівці бідність!»; « Це тобі не борщ, тут пробувать нічого —треба взять! Ти разумієш? Взять!»; «Ви ніколи не пробуйте, а просто — їжте!», «Порфирій, настали
зуби! Опите, стежка протоптана, шквар!»; про часті приїзди Калиновича говорить, що той унадився до них, «як свиня в моркву», називає вчителя «голодранцем», «учителишкою». Робітники у нього —«пси», «ідоли», співучаснику шахрайстві Михайлов— «голяк масті».
-Привіт.
-А де ти відпочивав на цьго літа?
- Я був у бабусі.А ти куди їздив(-ла)?
-А я цього року відпочивав в Одесі.
-Круто, і що там було цікавого?
- Я відвідав (-ла) декілька екскурсій. А також зїздив(-ла) покупатися до Чорного моря.
- А що цікавог було на екскурсіях?
- На екскурсіях мені розповідали про історію Одеси, про КатеринуІІ, Дюка де Рішілье ,про Йосифа де Рибаса та про багато інших історичних персонажів Одеси.
- А які пам*ятки ви бачили?
- Ми проходили по Приморському бульвару, е знаходяться Потьомкінські сходи, пам*ятники Дюку де Рішільє та Пушкіну. Також ми були в Одеському театрі опери та боллету. Він дуже великий та неймовірно гарний.
- А що ще було?
- А ще ми були на Дерибасівській вулиці. Там знаходяться пам*ятники Утьосову, Уточкіну та 12-ому стільцю. Та й взагалі було багато-багато цікавого.
- Ну добре, мені час йти.
-Добре,бувай.
-Бувай.
-
-
Грубість і цинічність Пузиря драматург майстерно передає через його мову, насичену дієсловами в наказовій формі, згрубілими фразеологізмами, лайливими словами: «Так ви зробіть у Мануйлівці бідність!»; « Це тобі не борщ, тут пробувать нічого —треба взять! Ти разумієш? Взять!»; «Ви ніколи не пробуйте, а просто — їжте!», «Порфирій, настали
зуби! Опите, стежка протоптана, шквар!»; про часті приїзди Калиновича говорить, що той унадився до них, «як свиня в моркву», називає вчителя «голодранцем», «учителишкою». Робітники у нього —«пси», «ідоли», співучаснику шахрайстві Михайлов— «голяк масті».